Біль у стопі

Біль у стопі (метатарзалгія) – це біль в передній частині стопи (в ділянці пальців), який не є діагнозом, а представляє собою симптом деяких запальних і дегенеративних захворювань опорно-рухового апарату.

Стопа складається з 26 кісток, які з’єднуються між собою і утворюють 33 суглоби, скріплених численними пружними м’язами та міцними зв’язками. На стопу лягає весь тягар тіла людини і вона виконує роль опори, тому біль у стопі викликає у людини значні труднощі у житті. Під час ходи стопи несуть навантаження, яке у 6 разів перевищує масу тіла людини.

Біль у стопі може виникати в різних ділянках, адже скелет ступні складається з трьох відділів:

• передплесна;
• плесна;
• пальці.

Умовно розрізняють біль в передній частині стопи (метатарзалгія), яка локалізується в ділянці пальців і плесневих кістках, біль в задньому відділ стопи — це біль в п’ятці (п’яткова шпора), біль з боку підошовної поверхні стопи (підошовний фасциїт), біль в середній та бокових частинах стопи, болі в ділянці ахілового сухожилка.

Симптоми болю в стопі

Інтенсивність болю у стопі залежить від ступеня пошкодження суглобів і структур стопи внаслідок травматичного, запального або дегенеративного процесів.

Ознаки та симптоми, що можуть супроводжувати біль у стопі:

• Інтенсивний біль у склепінні стопи, пальцях, що підсилюється при ходьбі.
• Ранкова «скутість», необхідно зранку «розходитись»;
• Посилення болю під фалангами II, III або IV пальців стопи при ходьбі босоніж.
• Набряк, біль та почервоніння будь-якої ділянки стопи.
• Дискомфорт при ходьбі у взутті.
• Відчуття оніміння, «повзання мурашок» і поколювання в пальцях та інших ділянках стопи.
• Набряклість стопи.
• «Переміжна» кульгавість.

Коли необхідна консультація ревматолога

Ви помітили біль у стопі (або стопах) після фізичного навантаження, який не зменшується після відпочинку та підсилюється вночі, не допомагає заміна взуття, наявні виражений біль і набряк суглобів стоп, особливо пальців – необхідна консультація ревматолога.

Причини розвитку болю в стопі

• Інтенсивні фізичні навантаження на нижні кінцівки (біг, стрибки та ін.).
• Деформація стопи (плоскостопість, вальгусна деформація, вроджені аномалії стопи).
• Неправильно підібране взуття (високі підбори, взуття з вузьким носком та ін.).
• Переломи кісток стоп, травматичні пошкодження м’язово-зв’язкового апарату стоп;
• Різні види артритів. Існує понад 100 різних видів артриту і кожен з них може призвести до болю в стопі.

Типи артритів, що найбільше уражають суглоби стопи

Подагра. Це тип артриту найбільш розповсюджений серед чоловіків. Він виникає внаслідок накопичення кристалів сечової кислоти у суглобі, коли рівень сечової кислоти в крові перевищує порогові значення. Візитівкою є ураження плесне-фалангового суглоба першого пальця стопи. Однак артрит може вражати й інші суглоби стоп, і не тільки (колінний, ліктьовий).

Остеоартрит. Найбільш поширений тип артриту. Частими проявами ураження стоп при остеоартриті є вальгусна деформація перших пальців стоп (hallux valgus), а також молоткоподібна деформація пальців.

Ревматоїдний артрит. Це аутоімунне системне захворювання, яке може вражати практично будь-які суглоби в організмі, в першу чергу дрібні суглоби кистей та стоп.

Спондилоартрити. Це захворювання аутоімунної природи, при яких вражаються суглоби хребта і крижово-клубові суглоби. До них належать псоріатичний артрит, реактивний артрит та периферичний спондилоартрит. Для них є характерними дактиліти (сосископодібне ураження пальців стоп), також можуть уражатись інші структури стопи у вигляді ентезитів, апоневрозитів, тощо), ізольоване асиметричне ураження суглобів стоп.

Септичний артрит. Вкрай небезпечний артрит, часто перебігає з лихоманкою, наявні вхідні вогнища інфекції, часто виникає при імунодефіцитних станах (ВІЛ, наркомани, неліковані гнійі рани шкіри стоп).

П’яткова шпора, підошовний апоневрозит – також доволі часті причини болю в стопі.

Системні хвороби сполучної тканини і системні васкуліти – можуть проявлятися артритами дрібних суглобів стоп, виразками та висипаннями в ділянках стоп, моно- та полінейропатіями.

Деякі інші неревматологічні захворювання (цукровий діабет з розвитком діабетичної стопи, хронічна хвороба вен нижніх кінцівок, облітеруючий ендартеріїт, атеросклеротичне ураження артерій, набряки нижніх кінцівок різної природи, асептичний некроз кісток стопи, неврінома Мортона, патологія попереково-крижового відділу хребта з ураженням відповідних нервових корінців та ін.)

Фактори ризику

• Зайва вага. Надмірна вага або ожиріння підсилюють тиск на суглоби стоп, навіть у повсякденні при ходьбі.
• Зниження сили в м’язах гомілки.
• Наявність судинних порушень в ділянці гомілки (нелікована варикозна хвороба вен нижніх кінцівок, патологія артеріальних судин).
• Певні професії (професійні спортсмени, балерини, тацюристи, тощо).
• Велике омозолення стопи, часті травми стопи.
• Щоденне носіння незручного взуття, ходіння на високих підборах, тощо.
• Нехтування гігієною стоп.
• Неліковані в дитинстві вади розвитку: плоскостопість, вроджена клешоногість, тощо.

Ускладнення

Ускладнення на тлі болю в суглобах стопи залежать від причини його виникнення. Не всі стани призводять до серйозних ускладнень. Проте, деякі травми і пошкодження, а також хронічні захворювання суглобів (такі як остеоартит, подагричний артрит, ревматоїдний артрит, тощо) можуть призвести до серйозного пошкодження суглобів.

При наявності нелікованої діабетичної стопи, ушкодженнях шкіри, можливі інфекційні ускладнення у вигляді флегмони, гангрени, тощо.

Діагностика

Під час фізікального огляду ревматолог проводить огляд суглобів стоп на наявність припухлості, болю, чутливості, місцевого підвищення температури і зміни забарвлення шкіри над ними, перевіряє об’єм рухів в них. Крім того, в ділянці стопи лікар може виявити висипання (наприклад, псоріатичні бляшки, пурпуру, тощо)

Інструментальні методи дослідження

З метою діагностики патології структур стопи використовуються наступні методи візуалізації:

• Ультразвукове дослідження (УЗД) стопи.
• Рентгенографія стопи.
• Комп’ютерна томографія стопи.
• Магнітно-резонансна томографія стопи для виключення патології кісток стопи (переломів, деформацій), які теж можуть викликати подібні симптоми.

Рентгенографія суглобів стоп дозволяє виявити зміни конфігурації кісток, які входять в склад стопи, дозволяє визначити травматичні ушкодження (переломи), ерозії, тофуси, тощо.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) і комп'ютерна томографія (КТ): методи, які більш точно дозволяють отримати зображення кісток, м'яких тканин стопи, сухожиль, зв'язкового апарату, запалення кісткових структур на різних зрізах. МРТ суглобів стопи є особливо корисним методом щодо виявлення запалення дрібних структур, виявлення пошкоджень м’яких тканин, зв’язок, сухожиль, хрящів і м’язів.

УЗД суглобів стопи допомагає визначити наявність:

• надлишкової рідини в порожнинах суглобів;
• запалення сухожиль (тендовагініт);
• запалення в ділянці прикріплення сухожиль до кісток (ентезит);
• запалення фасцій (плантарний фасциїт);
• змін конфігурації кісток, що утворюють суглоби;
• наявність ерозивних змін, змін товщини хряща;

Електронейроміографія (стимуляційна) нижніх кінцівок – дозволить провести диференційну діагностику ревматичних і невролгічних причин больвого синдрому (в разі ураження корінців спинного мозку, діабетичній полінейропатії, тощо).

Лабораторні дослідження

Для виявлення причин болю у стопі ревматолог призначить аналізи крові і сечі, у тому числі визначення сечової кислоти в крові, ревматоїдного фактору, антитіл до циклічного цитрулінованого пептиду, тощо.

Лікування болю в стопі

Лікування болю в стопі залежатиме від того, яка основна причина призвела до цього стану, тобто від встановленого діагнозу.

При ревматоїдному артриті, псоріатичному артриті, спондилоартритах та інших запальних артритах на перший план виходить правильно підібране базисне лікування протиревматичними препаратами (метотрексатом, лефлюномідом, адалімумабом, тощо).

При подагричному артриті стане у нагоді досить тривала протизапальна та уратзнижувальна терапія, призначена лікарем-ревматологом.

Якщо відбулася травма – стане у нагоді консультація ортопеда-травматолога з метою виключення пошкоджень кісткового та м’язово-зв’язкового апарату стопи.

Також в багатьох випадках, у тому числі при остеоартриті, ефективним буде зменшення навантаження на стопу – спокій, прикладання льоду. Також використовуються спеціальні ортопедичні пристрої для зменшення навантаження на стопу (ортопедичні устілки та ін.).

Правильно підібране взуття значно полегшить життя пацієнту і знизить авантаження на стопу: достатнє по ширині, каблук до 3 см.

При активізації запалення в ділянці суглобів стопи призначаються нестероїдні протизапальні препарати та глюкокортикоїди , які в короткі терміни зменшують запалення і больовий синдром. Дозування та режим прийому вирішує лікар в залежності від певного діагнозу. Також практикується локальне внутрішньосуглобове та периартикулярне введення глюкокортикоїдів (бетаметазону, триамцинолону, метилпреднізолону) в уражену ділянку стопи.

Кінезіотейпування ділянки стопи буде мати знеболюючий, протизапальний, лімфодренажний ефекти, розслабляти м’язи стопи і прилеглих структур, сприяти м’якій стабілізації суглоба.

Хірургічне лікування в ділянці стопи виконується за наступними показами:

• при неефективності медикаментозної терапії та інших допоміжних засобів;
• при наявності пухлин;
• при складних переломах кісток стоп.

Допомога в домашніх умовах

• Відпочинок. Необхідно уникати фізичних навантажень на нижні кінцівки, особливо на стопу, протягом декількох днів.
• Холод (лід) на больову зону допоможе зменшити біль і набряк.
• Можна використовувати ортопедичні пов'язки для фіксації стопи. В разі натоптишів і мозолів – спеціальні протимозольні пластирі.
• Місцево на болючі ділянки стопи гелі та мазі з нестероїдними протизапальними препаратами (до їх складу можуть входити диклофенак, ібупрофен, німесулід, тощо).
• Щодо зігріваючих мазів і компресів можна отримати зовсім протилежний негативний ефект, у вигляді підсилення больового синдрому і/або виникнення алергічної реакції.
• Якщо місцевими заходами з гострим болем в стопі в поратись не вдається, допускається прийом ібупрофена в дозі 1200-1800 мг/добу або парацетамола 1000-1500 мг/добу.
• Якщо біль в стопі не минає протягом 3-х діб якомога скоріше звернутися до лікаря.

Профілактика болю в стопі

• Підтримання нормальної ваги тіла, намагайтесь утримувати ІМТ (індекс маси тіла) в межах 20 -25.
• З метою зниження ваги дотримуйтесь збалансованого харчування, регулярні фізичні вправи стануть у нагоді.
• Займайтесь фізичною культурою, у якісному спортивному взутті. Допомога професійного тренера також не завадить.
• Зручне взуття, ортопедичні устілки, бандажі.
• Зміцнення м'язово-зв'язкового апарату стопи шляхом виконання фізичних вправ, самомасаж стоп, використання відповідних килимків, м’ячиків та інших допоміжних пристроїв.
• Своєчасне виявлення проблем з боку гомілковостопних, колінних, кульшових суглобів та хребта, та їх відповідне лікування.
• Своєчасне виявлення, лікування і профілактика патології стопи в дитячому віці. Регулярний огляд дитячого ортопеда дозволить уникнути проблем зі стопою в дорослому віці.
• Своєчасне виконання гігієнічного педікюру з метою профілактики мозолів, натоптишів та врослих нігтів.
• Адекватне лікування супутніх хронічних хвороб (цукрового діабету, метаболічного синдрому, неврологічних захворювань, тощо).