Системні захворювання сполучної тканини (СЗСТ) неуточнені

Змішане захворювання сполучної тканини (СЗСТ) - це аутоімунне захворювання, що характеризується підвищеним вмістом специфічних антитіл і одночасною наявністю проявів системного червоного вовчака, системного склерозу та поліміозиту.

Симптоми змішаного захворювання сполучної тканини

Для змішаного захворювання сполучної тканини характерне одночасне чи послідовне виникнення симптомів двох чи трьох захворювань. Найчастіше зустрічаються такі прояви:

• біль у суглобах
• підвищена стомлюваність
• синдром Рейно (різке болісне збліднення / посиніння / почервоніння пальців при дії холоду або стресу)
• набряк пензлів
• біль в м'язах
• збільшення лімфовузлів

З тривалим перебігом захворювання можлива поява задишки, утруднення проходження їжі через стравохід, виражена сухість слизових оболонок, червоний висип у ділянці щік і носа, поява ділянок ущільнення шкіри.

Коли потрібна консультація ревматолога

Варто звернутися по консультацію ревматолога, якщо Ви довго відчуваєте біль у суглобах і м'язах, виникла незрозуміла висипка, що супроводжується лихоманкою, відчуваєте підвищену стомлюваність, а також, якщо помітили збліднення або посиніння пальців рук і ніг у відповідь на холод і стрес.

Причини розвитку

Причина цього захворювання залишається невідомою досі. Однак цілком можливо, що поєднання генетичних, гормональних та екологічних факторів може спровокувати виникнення цього захворювання.

Фактори ризику

• Стать. Жінки хворіють значно частіше за чоловіків.
• Генетична схильність.
• Гострі та хронічні інфекції.
• Хімічні речовини (зокрема побутові, харчові, виробничі).
• Гормональні розлади, вагітність, клімакс.
• Тривале перебування на сонці. Переохолодження.
• Стрес, травми.
• Ускладнення
• Поразка легень. Відбувається розвиток легеневої гіпертензії та фіброзуючий альвеоліт. Формується дихальна недостатність, проявляється вираженою задишкою з подальшим прогресуванням. У пізніх стадіях захворювання спостерігається зниження ємності легень.
• Поразка серця як запалення зовнішньої оболонки органа (перикардит). Можливе ураження серцевого м'яза (міокардит).
• Поразка шкіри. Характеризується формуванням м'якого чи щільного набряку пальців рук чи всієї кисті, зменшенням міміки (амімія), натягнутості та блиску шкіри обличчя, порушення пігментації.

Діагностика

Під час огляду лікар виявляє зміни на шкірі у вигляді висипки на обличчі, навколо очей, зміна кольору пальців та їх набряк, розширення дрібних судин. Пальпація дозволить визначити збільшення лімфатичних вузлів, наявність ревматоїдних вузликів, температуру шкіри кінцівок. Необхідно дослідження суглобів для виявлення їх болісності, набряклості та порушення функції.

Лабораторні методи дослідження

Загальний аналіз крові. Результати можуть свідчити про наявність анемії. Характерно зниження рівня тромбоцитів та лейкоцитів. Підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) вказує на неспецифічне запалення в організмі.

Біохімічний аналіз крові. Оцінка функції нирок та печінки (АЛТ, АСТ, білірубін, сечовина, сечова кислота). Підвищення рівня КФК під час ураження м'язів.

У загальному аналізі сечі можлива присутність крові та підвищення рівня білка, що вказують на ураження нирок.

Імунологічне дослідження. Визначення специфічних антитіл, притаманних змішаного захворювання сполучної тканини (анти-U1-РНП).

Інструментальні методи дослідження

Рентгенографія грудної клітки. Цей візуалізаційний метод дослідження визначить наявність запалення легеневої тканини та можливе накопичення рідини.

Ехокардіографія. Ультразвуковий метод дослідження для виявлення патології клапанів та рівня запальної рідини.

МРТ – для діагностики запалення м'язів.

Електрокардіографія з метою виявити порушення ритму та провідності серця.

Рентгенографія уражених суглобів. Визначення ерозивно-деструктивних уражень суглобів.

Електроміографія. Визначення запалення м'язів

Капіляроскопія. Визначення наявності феномену Рейно

Лікування змішаного захворювання сполучної тканини

Лікування СЗСТ полягає у контролі симптомів та функціонального стану уражених органів, виявленні ускладнень на ранніх стадіях розвитку. Всі переваги та ризики призначеного лікування ретельно обговорюються разом із Вашим ревматологом.

До переліку препаратів, що використовуються для лікування СЗСТ входять:

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Застосовуються для симптоматичної терапії при болю в суглобах, м'язах, пропасниці.
Глюкокортикоїди. Дана група ліків є однією з найефективніших. Їхня доза та тривалість застосування залежать від активності процесу та характеру уражень органів.
Антималярійні засоби. Препаратами вибору цієї групи є гідроксихлорохін, хлорохін.
Імуносупресанти. Призначаються при поразці внутрішніх органів. Використовують азатіоприн, метотрексат, мофетилу мікофенолат.
Судинні препарати. Застосовуються препарати таблетованої та ін'єкційної форм переважно для зменшення прогресування синдрому Рейно.

Допомога у домашніх умовах

Регулярні заняття лікувальною фізкультурою для покращення кровообігу в судинах внутрішніх органів, збереження обсягу рухів у суглобах, збільшення харчування шкіри та збереження її еластичності.
Відмова від куріння. Нікотин викликає різке звуження судин, зменшує приплив крові до тканин та органів. Відповідно, погіршується перебіг більшості проявів захворювання.
Адекватний відпочинок. Намагайтеся організувати максимально якісний сон уночі та приділяйте час для відпочинку протягом дня.
Захист від холоду. Холод сприяє спазму судин, тому не забувайте використовувати рукавички та вибирайте одяг, що відповідає погодним умовам.

Профілактика змішаного захворювання сполучної тканини

• Профілактичні огляди та диспансерне спостереження ревматолога.
• Дотримуватись рекомендованого лікування та режиму.
• Уникати переохолодження, тривалого перебування на сонці, стресових та алергічних факторів, травм, перенапруги. Разом із лікарем-ревматологом плануватимуть питання вагітності та абортів.
• Необхідно виключити куріння.