Системний червоний вовчак (СЧВ)

Системний червоний вовчак (СЧВ) – це хронічне аутоімунне запальне захворювання, яке виникає внаслідок атаки імунної системи на власні тканини і органи. Запалення при СЧВ може торкнутися багатьох органів і систем, включаючи суглоби, шкіру, нирки, клітини крові, мозок, серце і легені.

СЧВ часто важко діагностувати, тому що ознаки і симптоми можуть імітувати симптоми багатьох інших захворювань. Важлива ознака вовчака – шкірний висип, який нагадує крила метелика, що розгортається по обох щоках – зустрічається у багатьох, але не у всіх випадках захворювання. Деякі люди народжуються зі схильністю до розвитку вовчака, який може розвинутись після інфекції, прийому певних препаратів або під впливом ультрафіолету.

Симптоми системного червоного вовчака

Ознаки та симптоми захворювання можуть розвиватися раптово або поступово, можуть бути легкими або важкими, тимчасовими або постійними. Не існує двох ідентичних випадків СЧВ. Симптоми вовчака будуть залежати від того, на які системи та органи впливає хвороба.

Найбільш поширеними симптомами є:

• Втома і лихоманка.
• Біль у суглобах, важкість рухів і набряк.
• Висип у формі метелика на обличчі, який охоплює щоки і перенісся.
• Ураження шкіри, які з'являються або погіршуються під впливом сонця (фоточутливість).
• Синдром Рейно (стан, при якому пальці рук і ніг стають білими або синіми при впливі холоду або стресу).
• Задишка.
• Біль за грудиною.
• Синдром «сухого ока».
• Головний біль, сплутаність свідомості, втрата пам'яті, нервозність.

Коли необхідна консультація ревматолога

Зверніться до лікаря, якщо у Вас виник незрозумілий висип, що супроводжується лихоманкою, тривалий біль у м'язах або суглобах, підвищена втомлюваність.

Причини розвитку

Точної і єдиною причини, що приводить до розвитку СЧВ на сьогоднішній день не існує. Ймовірно, розвиток захворювання є результатом поєднання генетичної схильності і факторів навколишнього середовища. Тобто, у людей із спадковою схильністю до вовчака може розвинутися хвороба, коли вони вступають в контакт з навколишнім середовищем, що може спровокувати розвиток захворювання. Однак причина вовчака в більшості випадків невідома.

Можливі тригери:

• Ультрафіолетове випромінювання.
• Інфекції.
• Лікарські препарати (вовчак може бути викликаний певними видами протисудомних препаратів, препаратами для лікування артеріальної гіпертензії, антибіотиками. Люди, у яких виникає медикаментозно-індукований вовчак, зазвичай мають більш легкі симптоми захворювання, які часто зникають при відміні провокуючого препарату).

Фактори ризику

• Стать. СЧВ частіше зустрічається у жінок.
• Вік. Хоча вовчак вражає людей будь-якого віку, найчастіше дебютує у віці від 15 до 40 років.
• Раса. СЧВ частіше зустрічається у афроамериканців, латиноамериканців і азіатів.

Ускладнення

Запалення, що викликає вовчак, може торкнутися багато ділянок Вашого тіла, в тому числі:

• Нирки. Вовчак може спричинити серйозні пошкодження нирок, а ниркова недостатність є однією з провідних причин смерті серед людей з СЧВ. Ознаки та симптоми ниркових проблем можуть включати генералізований свербіж, біль у грудях, нудоту, блювоту, набряк ніг.
• Мозок і центральна нервова система. Можуть виникнути головний біль, запаморочення, зміни поведінки, галюцинації, інсульти або судоми. Багато людей з вовчаком відчувають проблеми з пам'яттю і сплутаністю свідомості.
• Кров і кровоносні судини. Вовчак може призвести до проблем з кров'ю, включаючи анемію і підвищений ризик кровотечі або згортання крові. Іноді виникає запалення кровоносних судин (васкуліт).
• Легені. СЧВ може проявлятися запаленням плевральної оболонки і випотом рідини в порожнину (плеврит). Люди з СЧВ більш сприйнятливі до пневмоній.
• Серце. Вовчак може викликати запалення серцевого м'яза, артерій або серцевої мембрани (перикардит). Також значно зростає ризик серцево-судинних захворювань і серцевих нападів.

Інші типи ускладнень:

• Інфекційне захворювання. Люди з вовчаком більш уразливі до інфекцій, тому що і хвороба, і її лікування послаблюють імунну систему. Найчастіше це інфекції сечостатевих шляхів, респіраторні інфекції, герпес-вірусні інфекції (оперізуючий лишай).
• Пухлиноподібні захворювання. Наявність вовчака збільшує ризик розвитку пухлин.
• Змертвіння кісткової тканини (аваскулярний некроз). Відбувається, коли кровопостачання кістки послаблюється, що часто призводить до крихітних переломів кістки і, в результаті, колапсу кістки. Найчастіше уражається кульшовий суглоб.
• Ускладнення вагітності. Жінки з вовчаком мають підвищений ризик викидня. СЧВ збільшує ризик високого кров'яного тиску під час вагітності (прееклампсії) та передчасних пологів. Щоб знизити ризик цих ускладнень, лікарі часто рекомендують відкласти вагітність до тих пір, поки Ваша хвороба не буде під контролем протягом як мінімум шести місяців.

Діагностика

Діагностика вовчака важка, тому що ознаки і симптоми значно відрізняються у окремих осіб. Жоден тест не може діагностувати СЧВ на 100%. Поєднання симптомів, аналізів крові, сечі, результатів фізикального, інструментального обстеження допоможе привести до вірного діагнозу.

Інструментальні методи дослідження

Рентгенографія грудної клітки. Зображення може виявити тіні, які вказують на наявність рідини або запалення в легенях.

ЕхоКГ. Використовуються ультразвукові хвилі для отримання зображень Вашого серця в реальному часі. Метод перевіряє наявність проблем з клапанами і багато інших частин серця.

Біопсія. Вовчак часто вражає нирки, і лікування може варіюватися в залежності від типу пошкодження. У деяких випадках необхідно протестувати невеликий зразок тканини нирок, щоб визначити, яке лікування буде оптимальним.

Лабораторні методи дослідження

Розгорнутий аналіз крові. Цей тест вимірює кількість еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів, а також кількість гемоглобіну. Результати можуть вказувати на наявність анемії, яка зазвичай виникає при вовчаку. Може спостерігатися низький рівень лейкоцитів або тромбоцитів. Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) – швидкість, з якою червоні кров'яні клітини осідають на дно пробірки через годину. Більш високий показник вказує на запалення.

Оцінка функції нирок і печінки (АЛТ, АСТ, білірубін, креатинін, сечовина, сечова кислота).

Загальний аналіз сечі. Дослідження зразка сечі може показати підвищений рівень білка або еритроцитів, що вказує на пошкодження нирок.

Тест на антиядерні антитіла (AНA). У більшості людей з вовчаком є ці антитіла (позитивний тест на АНА), проте у осіб з позитивними АНА може не бути вовчака. Якщо у вас позитивний результат тесту на АНА, ревматологи рекомендують більш специфічне виявлення антитіл.

Лікування системного червоного вовчака

Лікування вовчака залежить від ступеня пошкоджених органів і активності захворювання, необхідно ретельно обговорити переваги і ризики лікування з вашим ревматологом. Лікарські препарати, найбільш часто використовувані для контролю вовчака, включають:

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Застосовуються при болю в суглобах, м'язах, лихоманці.

Антималярійні препарати. Найчастіше використовується гідроксихлорохін. Побічні ефекти можуть включати розлади з боку шлунково-кишкового тракту і, дуже рідко, пошкодження сітківки ока (саме тому необхідний контроль офтальмолога 1 раз на 6 місяців).

Глюкокортикоїди. Преднізолон та інші типи глюкокортикоїдів зменшують запалення, але часто викликають довгострокові побічні ефекти, включаючи збільшення ваги, крихкість кісток (остеопороз), високий кров'яний тиск, діабет і підвищений ризик розвитку інфекцій. Ризик побічних ефектів збільшується зі збільшенням дози і довгостроковості терапії.

Імуносупресанти. Приклади препаратів включають азатіоприн, мікофенолату мофетил, лефлуномід і метотрексат. Потенційні побічні ефекти включають підвищений ризик інфекцій, пошкодження печінки, зниження фертильності і підвищений ризик розвитку пухлиноподібних утворень.

Нове в лікуванні СЧВ: нові ліки групи імунобіологічної терапії – белімумаб – показали свою ефективність і гарну переносимість.

Допомога в домашніх умовах

• Адекватний відпочинок. Люди з вовчаком відчувають постійну втому. Організуйте більш тривалий сон вночі та приділяйте час на відпочинок протягом дня.
• Регулярні заняття спортом. Вправи можуть допомогти Вам відновитися після загострень, знизити ризик серцево-судинних захворювань, допомогти в боротьбі з депресією і поліпшити загальне самопочуття.

Профілактика СЧВ

• Подалі від сонця. Оскільки ультрафіолет може викликати загострення захворювання, надягайте захисний одяг (такий як капелюх, сорочку з довгими рукавами і брюки), використовуйте сонцезахисні креми з фактором захисту від сонця (SPF) не менше 55.
• Забудьте про паління. Паління збільшує ризик серцево-судинних захворювань і призводить до загострення захворювання.
• Вживайте здорову їжу. Здоровий раціон включає фрукти, овочі та цільні зерна.

Регулярно звертайтеся до лікаря. Регулярні огляди можуть допомогти вашому ревматологу запобігти загострення і будуть корисними у вирішенні повсякденних проблем зі здоров'ям, таких як стрес, дієта, фізичні вправи і Ваше повсякденне життя.