Синдром Рейно

Синдром Рейно — стан, при якому пальці рук і ніг змінюються в кольорі і температурі у відповідь на холод або стрес. При синдромі Рейно дрібні артерії спазмуються і недостатньо кровопостачаються (виникає вазоспазм).

Жінки частіше за чоловіків страждають на синдром Рейно. Також відомо, що захворювання частіше зустрічається у людей, що живуть в холодних широтах.

Лікування синдрому Рейно залежить від його тяжкості та інших супутніх захворювань. Симптоми даного синдрому залежать від частоти, тривалості і тяжкості спазмів кровоносних судин, які лежать в основі розладу.

Симптоми cиндрому Рейно

• Холодні пальці рук або ніг.
• Зміни кольору шкіри у відповідь на холод або стрес від білого до червоного.
• Оніміння, поколювання або біль при зігріванні або знятті напруги.

Під час нападу феномену Рейно уражені ділянки шкіри спочатку стають білими, потім –синіми, холодними і затерплими. Після зігрівання кінцівки циркуляція крові відновлюється, уражені ділянки можуть почервоніти, пульсувати і поколювати.

Коли необхідна консультація ревматолога

Зверніться на консультацію до ревматолога, якщо:

• Турбують постійні напади похолодання і зміни кольору пальців рук і ніг.
• Є питання з приводу догляду за собою.
• Напади трапляються тільки на одній стороні тіла.
• У вас є рани або виразки на пальцях рук або ніг, які не загоюються.

Причини розвитку

На сьогоднішній день точної причини чому кровоносні судини рук і ніг занадто гостро реагують на холодні температури або стрес, не існує. Згодом ці маленькі артерії можуть трохи згущуватися, що обмежує кровотік. Низькі температури провокують загострення. Найбільш вірогідним пусковим механізмом є вплив холоду, наприклад, занурення рук в холодну воду, витягування продуктів з морозильної камери або перебування на холодному повітрі. У деяких людей емоційний стрес може викликати загострення феномену Рейно.

Існують дві основні форми синдрому Рейно: первинна і вторинна.

Первинний синдром Рейночасто протікає настільки м'яко, що людина рідко самостійно звертається до лікаря. Вторинний Рейно є більш серйозним і складним станом. Він виникає на тлі основного захворювання, яке призводить до значного зниження кровопостачання пальців рук і ніг. Первинний Рейно частіше не призводить до пошкодження тканин, тому застосовуються нефармакологічні методи лікування. Лікування за допомогою медикаментів частіше розглядається у людей з вторинним Рейно.

Причини вторинного синдрому Рейно:

• Захворювання сполучної тканини. Зустрічається при склеродермії, системному червоному вовчаку, ревматоїдному артриті і синдромі Шегрена.
• Захворювання артерій. Феномен Рейно може бути пов'язаний з різними захворюваннями, які вражають артерії, такі як атеросклероз або хвороба Бюргера.
• Синдром зап'ясткового каналу. Цей стан виникає внаслідок здавлювання серединного нерва, викликаючи оніміння і біль в ураженій руці. Рука може стати більш сприйнятливою до холодних температур.
• Вібрація. Виконання повторюваних рухів протягом тривалого часу (гра на фортепіано) або використання вібраційних інструментів, таких як відбійні молотки, можуть збільшити ризик розвитку синдрому Рейно.
• Паління. Паління провокує звуження кровоносних судин і є потенційною причиною розвитку синдрому Рейно.
• Травми. Травми рук або ніг, такі як перелом зап'ястя, операції або обмороження, можуть призвести до феномену Рейно.
• Деякі препарати. Прийом деяких лікарських засобів призводить до спазму судин. Наприклад, бета-блокатори з переліку антигіпертензивних препаратів, засоби для лікування мігрені, які містять ерготамін або суматриптан, деякі хіміотерапевтичні агенти.

Фактори ризику

Фактори ризику розвитку первинного синдрому Рейно:

• Стать. Найчастіше вражає жінок, ніж чоловіків.
• Вік. Найчастіше починається у віці від 15 до 30 років.
• Клімат. Синдром найбільш розповсюджений серед людей, які живуть в холодних широтах.
• Сімейний анамнез. Сімейна історія збільшує ризик розвитку первинного синдрому Рейно. Близько третини людей з первинним синдромом Рейно мають члена сім'ї першого ступеня споріднення з цим розладом.

Фактори ризику розвитку вторинного синдрому Рейно:

• Супутні захворювання. До них відносяться такі захворювання, як склеродермія і вовчак.

• Деякі професії. Люди, що працюють з вібруючими інструментами, такими як відбійний молоток.
• Вплив певних речовин. Паління, ліки, які впливають на кровоносні судини, хімічні речовини, такі як вінілхлорид, пов'язані з підвищеним ризиком розвитку синдрому Рейно.

Ускладнення

Важкі випадки синдрому Рейно можуть призвести до утворення виразок або гангрени (відмирання тканини) пальців рук і ніг. У таких випадках захворювання може призвести до ампутації.

Діагностика

Діагностувати синдром Рейно досить просто. Набагато складніше з'ясувати форму захворювання (первинна або вторинна). Ревматологи вивчають повну історію захворювання, проводять огляд, призначають дообстеження.

Діагностика може включати в себе:

• аналізи крові (загальний аналіз крові, визначення специфічних антитіл при підозрі на системне захворювання сполучної тканини);
• капіляроскопію (дослідження судин пальців рук).

Лікування синдрому Рейно

Цілями лікування є:

• зменшення кількості нападів;
• зменшення проявів захворювання;
• запобігання пошкодженню тканин;
• лікування основного захворювання, що призводить до синдрому Рейно.

Залежно від причини розвитку синдрому Рейно, ревматолог буде призначати необхідне лікування. Щоб розширити кровоносні судини і стимулювати кровообіг, ревматолог може рекомендувати:

• Блокатори кальцієвих каналів. Ці ліки розслаблюють кровоносні судини, зменшуючи частоту і тяжкість нападів у більшості людей з синдромом Рейно. Ці препарати також можуть допомогти при виразках на шкірі пальців. Приклади препаратів включають ніфедипін, амлодипін та фелодипін.
• Альфа-блокатори. Деяким людям можуть бути запропоновані інші препарати, альфа-блокатори, які протидіють норадреналіну, гормону, який звужує кровоносні судини. Приклади препаратів включають празозин і доксазозин.
• Вазодилататори. Нітрогліцериновий крем, нанесений на пальці, може допомогти загоєнню виразок шкіри. Деякі судинорозширювальні засоби, які широко використовуються для лікування інших станів: лозартан, силденафіл, антидепресанти (флюоксетин) і простагландини.

Деякі ліки можуть погіршити синдром Рейно, призводячи до збільшення спазму кровоносних судин.

Тому необхідно уникати прийому таких препаратів:

• псевдоефедрин;
• бета-блокатори. Це клас препаратів, що застосовується для лікування високого артеріального тиску. До них відносяться: метопролол, небіволол, пропранолол та ін.

Хірургічне лікування

Симпатичні нерви контролюють розкриття і звуження кровоносних судин. Ліквідація роботи цих нервів перериває їх дію. Через невеликі розрізи хірург перериває нерви навколо кровоносних судин. Ця операція (симпатектомія) може зменшити частоту і тривалість атак, але не завжди буває успішною.

Ін'єкція препаратів. Іноді вводяться хімічні речовини, такі як місцеві анестетики або ботулотоксин типу А (Ботокс), щоб блокувати симпатичні нерви в уражених руках або ногах.

Допомога в домашніх умовах

• Тримайте руки і ноги в теплі і сухості.
• Зігрівайте кінцівки теплою водою.
• Одягайте рукавички перед приготуванням замороженої або холодної їжі.
• Використовуйте хімічні грілки, такі як невеликі зігріваючі мішечки, які ви спокійно можете класти в кишені або черевики.
• Регулярно займайтесь фізичними вправами.

Профілактика синдрому Рейно

• Одягайте багатошарові вільні речі в холодну пору року.
• Киньте палити.
• Слідкуйте стресом.
• Уникайте прийому ліків, які погіршують симптоми захворювання.
• Уникайте кондиціонерів.