Лефлуномід

Лефлуномід – це хворобомодифікуючий антиревматичний препарат.

Клінічне застосування лефлуноміду:

• Лікування ревматоїдного артриту у дорослих.
• Лікування псоріатичного артриту у дорослих.
• Лікування системних захворювань сполучної тканини та деяких форм системних васкулітів.

Протипокази до застосування:

• Підвищена чутливість до лефлуноміду (особливо у разі наявності в анамнезі синдрому Стівенса–Джонсона, токсичного епідермального некролізу, поліморфної еритеми), до основного активного метаболіту терифлунаміду або до інших компонентів препарату;
• порушення функції печінки;
• тяжкі імунодефіцитні стани (у т.ч. ВІЛ-інфекція);
• виражені порушення функції кісткового мозку або виражена анемія, лейкопенія, нейтропенія або тромбоцитопенія внаслідок інших причин (окрім ревматоїдного або псоріатичного артриту);
• інфекції тяжкого перебігу;
• помірна або тяжка ниркова недостатність (через незначний досвід клінічних спостережень у цій групі хворих);
• тяжка гіпопротеїнемія (у т.ч. при нефротичному синдромі);
• вагітність;
• період годування груддю.

Необхідно виключити можливість вагітності перед початком лікування лефлуномідом!

Спосіб застосування та дози

Лікування лефлуномідом має призначати і контролювати тільки лікар.

Доза препарату становить від 10 до 20 мг 1 раз на добу.

Терапевтичний ефект починає виявлятися через 2-3 місяці від початку лікування, досягає максимуму через 6 місяців.

Таблетки слід ковтати не розжовуючи та запивати водою. Ступінь всмоктування лефлуноміду не залежить від прийому їжі.

Перед лікуванням та під час лікування слід проводити клінічний аналіз крові, печінкові проби та креатинін. Перші 3 місяці періодичність становить 1 раз на 2-4 тижні, в подальшому - 1 раз на 3-6 місяців. Крім того, перед лікуванням лефлуномідом слід провести скринінг на туберкульоз (рентгенографія легень, консультація фтизіатра) та вірусні гепатити В та С (дослідження рівнів антитіл).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Метотрексат

При одночасному застосуванні лефлуноміду (у дозі від 10 до 20 мг на добу) з метотрексатом (у дозі від 10 до 25 мг на тиждень) спостерігалося підвищення рівнів печінкових ферментів у 2–3 рази.

Варфарин та інші кумаринові антикоагулянти

Повідомлялося про підвищення протромбінового часу при сумісному застосуванні лефлуноміду з варфарином. При застосуванні варфарину або іншого кумаринового антикоагулянту хворими, що отримують лефлуномід, необхідно проводити моніторинг МНВ (міжнародне нормалізоване відношення).

Холестирамін, активоване вугілля

Пацієнтам, які приймають лефлуномід, не рекомендується лікування холестираміном або порошкоподібним активованим вугіллям, оскільки це призводить до швидкого і значного зменшення концентрації лефлуноміду в плазмі крові.

Можливі побічні реакції:

• Головний біль.
• Запаморочення.
• Астенія.
• Артеріальна гіпертензія.
• Діарея.
• Нудота та блювання.
• Ураження слизової оболонки ротової порожнини (афтозний стоматит, виразки на губах).
• Біль в животі.
• Підвищення показників печінкових проб - трансаміназ лужної фосфатази, білірубіну.
• Посилене випадіння волосся.
• Екзема.
• Сухість шкіри.
• Лейкопенія.
• Незначна тромбоцитопенія.
• Еозинофілія та панцитопенія.

Поряд із іншими імуносупресантами, лефлуномід може підвищувати чутливість хворих до різного роду інфекцій, включаючи опортуністичні. Таким чином, може зрости ризик розвитку, зокрема, риніту, бронхіту й пневмонії.

Застосування у період вагітності та годування груддю

Вагітність

Лефлуномід протипоказаний у період вагітності, так як він може призвести до тяжких дефектів розвитку плода.

У разі затримки менструації або за наявності інших ознак, що вказують про настання вагітності, необхідно негайно повідомити про це лікаря з метою діагностики вагітності і оцінки подальшої тактики лікування.

Лактація

Лефлуномід і його метаболіти потрапляють у грудне молоко. У зв’язку з цим жінкам, які годують груддю, протипоказаний прийом лефлуноміду.

Фертильність

У чоловіків спостерігалось зниження концентрації сперматозоїдів, загальної кількості та рухливості сперматозоїдів, яке після відміни препарату приходило в норму.

Отже, перед прийомом Лефлуноміда необхідно обов’язково проконсультуватись з лікарем та підібрати надійні засоби контрацепції.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

У разі виникнення такого побічного ефекту як запаморочення може порушитися здатність пацієнта концентрувати увагу та виявляти необхідну реакцію. У подібних випадках пацієнту слід утриматись від керування автомобілем і роботи зі складними механізмами.

Вакцинація

Клінічних даних про ефективність і безпеку вакцинації у період застосування лефлуноміду немає, однак вакцинація живими вакцинами не рекомендована. Після припинення лікування лефлуномідом необхідно дотримуватися відповідних термінів щодо його виведення і можливості застосовувати живу вакцину.

Для більш детальної інформації зверніться до інструкції даного препарату.