Синовіт

Синовіт – це медичний термін, який визначає запалення синовіальної оболонки суглобу.

Синовіальна оболонка – це мембрана, яка вистилає внутрішню поверхню капсули суглобів, що мають порожнини. Головна функція синовіальної оболонки – виділення синовіальної рідини для зниження тертя в суглобово-зв’язковому апараті під час рухів.

Симптоми синовіту

Симптоми синовіту можуть варіювати в залежності від того, що стало причиною запалення.

Але основними з цих симптомів є наступні:

• Біль – локалізується в ділянці ураженого суглобу і є одним з найпоширеніших симптомів. Характер болю може бути різним: гострим, тупим, пульсуючим, пекучим, розпираючим, посилюватись під час руху або застосуванні тиску на суглоб, або, навпаки, в спокої;
• Набряк – теж досить поширений симптом. Виникає внаслідок скупчення надлишкової кількості рідини в суглобі. Набряк може призвести до відчуття розпиранняі напруженості в суглобі і/або ущільнення в ділянці локалізації болю.
• Почервоніння шкіри і відчуття жару в ураженому суглобі – як правило виникає при інфекційній природі синовіту. Проте, також може супроводжувати запальні і метоболічні артрити, у т.ч. подагричний.
• Порушення функції в суглобі – виражається в обмеженнях рухів, може виникати відчуття скутості.
• Суглобові шуми – клацання, тріск, хрускіт або інші звуки під час руху у суглобі
• Загальні симптоми – слабкість, нездужання, зниження ваги, лихоманка – симптоми дуже серйозні і можуть супроводжувати синовіти при певних причинах (наприклад, інфекційних чинниках).

Коли необхідна консультація ревматолога

При наявності болю, набряку, почервоніння в ділянці суглобу, скутості та інших обмеженнях рухів у будь-якому суглобі, що не пов’язані безпосередньо з травмою, необхідно якомога швидще звернутись на консультацію до ревматолога. Адже вкрай важливо вчасно діагностувати синовіт, визначити його причину, адже він може бути першою ознакою як запальних, так і незапальних артритів, а також системних захворювань сполучної тканини.

Причини розвитку хвороби

Синовіт може бути спричений різними чинниками:

• Травми різного походження: побутові, спортивні, падіння, ДТП, тощо.
• Інфекція. Пошкодження синовіальної оболонки виникає внаслідок потрапляння в суглоб бактерій та інших мікроорганізмів. Це може статись через відкриту рану, після хірургічного втручання або через кровотік з інших інфекційних вогнищ в організмі.
• Запальні артрити різного походження: псоріатичний артрит, ревматоїдний артрит, реактивний артрит.
• Запальні спондилоартрити: периферичний спондилоартрит, псоріатичний, тощо.
• Метаболічні артропатії: подагричний артрит, пірофосфатна артропатія.
• Остеоартрит.
• Системні захворювання сполучної тканини з ураженням суглобів: системний червоний вовчак, системна склеродермія, хвороба Шегрена, тощо.
• Інші причини. Вони можуть бути пов’язані з алергічними чинниками, синовіальними хондроматозами, ендокринними порушеннями, онкологічні хвороби, тощо.

Фактори ризику

Синовіт може бути спровокований повторними травмами, наприклад в результаті важкої фізичної роботи або надмірних занять спортом.

Неадекватне і/або недостатнє лікування запальних артритів:

• псоріатичного;
• ревматоїдного;
• подагричного, тощо.

Наявність нелікованих хронічних вогнищ інфекції, неадекватне проведення стоматологічних процедур. Недотримання правил асептики і антисептики при хірургічних втручання, у т.ч. втручаннях на суглобах.

Ускладнення

Хронічний, у т.ч. нелікований синовіт, призводить до більш швидкого руйнування суглобового хряща, з утворення кіст та ерозій. Це в свою чергу, значно порушує функцію ураженого суглобу,а також біомеханіку інших суглобів і всього м’язево-зв’язкового апарату, що в подальшому спричиняє інвалідізацію пацієнта.

Діагностика

Інструментальна діагностика

З метою діагностики та моніторингу лікування синовіту використовують ультразвукове дослідження (УЗД) і магнітно-резонансную томографія (МРТ).

МРТ має досить високу чутливість, особливо при початковому процесі, а також при наявності патологічного процесу в дрібних суглобах (наприклад, суглобах пальців кистей і/або стоп).

У свою чергу, УЗД в порівнянні з МРТ має додаткові переваги в діагностиці синовіту – доступність, низька вартість і можливість частої оцінки в динаміці.

Також, за допомогою УЗД проводяться пункції суглоба з діагностичною і лікувальною метою.

Лабораторна діагностика.

Клінічний аналіз крові, визначення ревматоїдного фактору, С-реактивного білку, біохімічний аналіз крові, у т.ч. визначення сечової кислоти, тощо, дозволять визначитись з причинами синовіту і виставити правильний діагноз.

Дослідження синовіальної рідини

Вкрай важливий метод діагностики причин синовіту, адже дозволяє віддиференціювати інфекційний, запальний і незапальний характер процесу.

Лікування синовіту

Лікування синовіту залежить від основного захворювання, яке спричинило цей запальний процес. Якщо синовіт має інфекційну природу – призначаються антибактеріальні, протигрибкові препарати. Лікування інфекційного синовіту часто проходить у відділенні кістково-гнійної хірургії.

Якщо синовіт спричинений запальними артритами, в першу чергу застосовують нестероїдні протизапальні препарати. В разі високої активності процесу можливе застосування системних глюкокортикоїдів.

Також можливе застосування локальних ін’єкцій глюкокортикоїдів в уражений суглоб як додатковий метод лікування.

Після ретельного дооостеження і підтвердженні діагнозу запального артриту (ревматоїдного, псоріатичного, тощо) лікар розглядяає можливість лікування стандартними синтетичними базисними, або імунобіологічними, або таргетними синтетичними препаратами. При підтвердженні системного захворювання сполучної тканини, яке супроводжується ураженням суглобів з синовітами також призначається терапія відповідними синтетичними базисними і/або імунобіологічними препаратати.

При важкому перебігу синовіту, неефективності всіх вищевказаних фармакологічних методів лікування, розглядаються хірургічні методи, наприклад артроскопія з проведенням синовектомії.

Допомога в домашніх умовах

Оскільки патологічний процес може виникати у будь-якому суглобі, це накладає відповідні труднощі на пацієнта. Все залежить від того, які суглоби/суглоб залучені в патологічний процес.

Якщо уражені переважно суглоби нижніх кінцівок – це негативно позначається на ходьбі і заняттях спортом. У той же час, регулярні заняття фізичними вправами є важливим аспектом в лікуванні і профілактиці рецидивів синовіту.

Рекомендується займатись такми видами спорту, в яких механічна напруга відсутня або зведена до мінімума. До них належать: плавання та їзда на велосипеді. Також позитивно на суглоб впливають вправи, які зміцнюють м’язево-зв’язковий комплекс, що оточує певний суглоб.

Якщо уражаються суглоби верхніх кінцівок, необхідно передбачити заходи, що полегшать повсякденну працю.

Важливу роль відіграють дотримання ідеальної маси тіла, збалансованого харчування (наприклад, Середземноморської дієти, або гіпоурікемічної при наявності подагричного артриту).

При загостренні процесу якомога швидше звернутись на консультацію до ревматолога з метою корекції лікування.

Профілактика синовіту

• Дотримання всіх запобіжних заходів на роботі та в побуті, під час спортивних тренувань, при перебуванні на вулиці, щоб запобігти нещасним випадкам з травмуванням суглобів.
• Якщо травма суглобу все ж таки сталася, своєчасно звертатись по лікарську допомогу.
• Cвоєчасна санація хронічних вогнищ інфекції.
• Регулярна фізична активність, яка буде сприяти зміцненню м’язів, суглобів і сухожилків.
• Підтримання ідеальної маси тіла.