Кетопрофен

Кетопрофен є нестероїдним протизапальним засобом (НПЗЗ), що чинить аналгетичну, жарознижувальну та протизапальну дію. Також короткочасно пригнічує функцію тромбоцитів. Механізм дії базується на зменшенні синтезу простагландинів.

Клінічне застосування кетопрофену:

• Симптоматичне лікування запальних, запально-дегенеративних і метаболічних захворювань суглобів: ревматоїдного артриту, анкілозивного спондиліту, псоріатичного артриту, реактивного артриту, остеоартрозу, подагричного артриту.
• Симптоматичне лікування гострих болей у попереку, корінцевої невралгії.
• Купірування больового нападу, пов’язаного з неопластичними процесами.
• Купірування больового нападу при ниркових коліках.

Протипокази до застосування

• Гіперчутливість до діючої речовини або до інших допоміжних речовин лікарського засобу.
• Наявність в анамнезі алергічних станів, таких як бронхоспазм, астматичні напади, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, гострий риніт, після прийому ацетисаліцилової кислоти чи інших НПЗП.
• Активна виразкова хвороба або шлунково-кишкова виразка, кровотеча або перфорація в анамнезі.
• Шлунково-кишкова кровотеча, цереброваскулярна кровотеча або інша активна кровотеча.
• Тяжка серцева недостатність.
• Тяжка ниркова недостатність.
• Тяжка печінкова недостатність.
• Розлади гемостазу або одночасне застосування антикоагулянтів (протипоказання пов’язані зі шляхом застосування).

Особливості застосування

Слід уникати застосування лікарського засобу у комбінації з іншими НПЗП, у тому числі із селективними інгібіторами циклооксигенази-2.

Особливу обережність слід проявляти пацієнтам:

• зі спадковим порушенням метаболізму порфірину (наприклад, при гострій переміжній порфірії);
• з дегідратацією;
• безпосередньо після великих хірургічних втручань.

Спосіб застосування та дози

Режим дозування встановлюється тільки лікарем індивідуально з урахуванням показань і тяжкості стану.

Лікарський засіб слід застосовувати у найменших ефективних дозах протягом найкоротшого періоду часу, враховуючи завдання лікування у кожного пацієнта окремо.

Рекомендована доза для дорослих становить 200 мг кетопрофену на добу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Глюкокортикоїди (крім гідрокортизону при замісній терапії). При одночасному застосуванні підвищується ризик утворення виразок та шлунково-кишкових кровотеч.

Інші НПЗЗ (включаючи саліцилати у великих дозах). Підвищений ризик шлунково-кишкової виразки і кровотечі (синергічний ефект).

Антитромбоцитарні препарати. При одночасному застосуванні підвищується ризик шлунково-кишкових кровотеч.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). При одночасному застосуванні підвищується ризик кровотеч.

Нефракціоновані гепарини, гепарини з низькою молекулярною масою (профілактичні дози). При одночасному застосуванні підвищується ризик кровотеч.

Бета-блокатори (крім есмололу). При одночасному застосуванні зменшується гіпотензивний ефект (пригнічення функції судинорозширювальних простагландинів та затримка води і натрію при застосуванні фенилбутазону).

Метотрексат (дози ≥ 15 мг на тиждень). Посилюється гематотоксичність метотрексату. Метотрексат потрібно приймати не менше 12 годин до або після припинення лікування кетопрофеном.

Діуретики, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, інгібітори рецепторів ангіотензину II. Може виникнути гостра ниркова недостатність у зневоднених хворих, зменшується антигіпертензивна дія;

Можливі побічні ефекти

З боку системи крові та лімфатичної системи – агранулоцитоз, тромбоцитопенія, недостатність кісткового мозку, гемолітична анемія, лейкопенія.

З боку імунної системи – набряк Квінке, анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок).

З боку психіки – дезорієнтація, афективні розлади.

З боку нервової системи – головний біль, запаморочення, сонливіст, парестезії.

З боку органу зору – нечіткість (помутніння) зору.

З боку органів слуху та рівноваги – шум у вухах.

З боку серцево-судинної системи – набряки, серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, вазодилятація, васкуліт (включаючи лейкоцитокластичний васкуліт).

З боку травного тракту – диспепсія, нудота, дискомфорт у травному тракті, біль у шлунку, блювання.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння – напад астми.

З боку шкіри і підшкірних тканин – висипання, свербіж.

З боку гепатобіліарної системи – підвищення рівня трансаміназ, гепатит, підвищення білірубіну в плазмі крові внаслідок захворювання печінки.

З боку нирок і сечовивідних шляхів – затримка рідини і солей в організмі, гіперкаліємія, гостра функціональна ниркова недостатність у пацієнтів із факторами ризику.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність.

Застосування лікарського засобу у І–ІІ триместрі вагітності можливе лише у разі крайньої необхідності тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Під час ІІІ триместру вагітності при застосуванні будь-яких інгібіторів синтезу простагландину можливий такий вплив на плід:

• порушення функції нирок:
• можливий розвиток маловоддя (найчастіше оборотного при відміні терапії), аж до розвитку анамніозу, особливо при тривалому впливі); гостра ниркова недостатність новонародженого (оборотна або необоротна), особливо у випадках тривалої дії і застосування препарату на пізніх термінах вагітності (з ризиком тяжкої затяжної гіперкаліємії);
• серцево-легенева токсичність: може спостерігатися часткове або повне передчасне зрощення Боталлової протоки в утробі матері. Внутрішньоутробне закриття артеріальної протоки загрожує розвитком правошлуночкової недостатності або навіть внутрішньоутробної смерті. збільшення тривалості кровотеч у матері та дитини, зниження здатності до агрегації тромбоцитів, навіть при застосуванні дуже низьких доз препарату;
• пригнічення скорочувальної функції матки, що може призвести до затримки або збільшення тривалості пологів.

Враховуючи вищевказане:

• до 12 тижня вагітності: препарат застосовувати тільки в разі крайньої необхідності;
• з 12 до 24 тижня вагітності (від встановлення діурезу плода до 5 місяців): короткочасне застосування при необхідності; тривале застосування протипоказане;
• з 24 тижня вагітності (5 повних місяців): застосування протипоказане, навіть однократне.

У разі застосування кетопрофену жінці, яка планує вагітність, або під час І та ІІ триместрів вагітності слід дотримуватися мінімально можливої дози і тривалості терапії.

Період годування груддю

Оскільки НПЗП проникають у грудне молоко, лікарський засіб не слід застосовувати у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Під час застосування Кетопрофену можливий розвиток сонливості, запаморочення, судом та порушення зору. У разі розвитку таких симптомів слід утриматися від керування автотранспортом або іншими механізмами.

Для більш детальної інформації зверніться до інструкції даного препарату.