Циклоспорин

Циклоспорин – це препарат, який належить до групи імуносупресантів та є інгібітором кальциневрину.

Клінічне застосування циклоспорину:

Трансплантація солідних органів:

• запобігання відторгненню трансплантатів нирки, печінки, серця, комбінованих серцево-легеневого алотрансплантату, алотрансплантату легень та підшлункової залози
• лікування відторгнення трансплантата у пацієнтів, які раніше отримували лікування іншими імуносупресивними препаратами.

Трансплантація кісткового мозку:

• запобігання відторгненню трансплантата;
• запобігання та лікування реакції «трансплантат проти хазяїна».

Ендогенний увеїт:

• активний середній або задній увеїт, що загрожує втратою зору, неінфекційної етіології у випадках, коли альтернативне лікування виявилось неефективним або неприйнятним;
• увеїт при захворюванні Бехчета з повторними загостреннями запалення із поширенням на сітківку ока.

Нефротичний синдром:

• ідіопатичний стероїдозалежний або стероїдорезистентний нефротичний синдром або сегментарний гломерулосклероз у дорослих і дітей, які не відповідають на традиційну терапію цитостатиками, але тільки у випадку, коли показники функції нирок становлять принаймні 50 % від норми;
• індукція або підтримання ремісії;
• підтримання ремісії, спричиненої кортикостероїдами, що уможливлює їх відміну.

Ревматоїдний артрит:

• лікування тяжких форм ревматоїдного артриту, коли стандартна специфічна терапія цього захворювання виявилася неефективною або неприйнятною;

Псоріаз:

• тяжкі форми псоріазу, коли альтернативне лікування виявилося неефективним або неприйнятним.

Атопічний дерматит:

· тяжкі форми атопічного дерматиту, коли альтернативне лікування виявилося неефективним або неприйнятним.

Протипокази до застосування

• Підвищена чутливість до циклоспорину або до будь-яких допоміжних речовин препарату.
• Порушення функції нирок, за винятком нефротичного синдрому та ниркової недостатності, коли у зв'язку з захворюванням спостерігається помірне зростання значень початкового рівня креатиніну сироватки крові (не більше 200 мкмоль/л у дорослих та не більше 140 мкмоль/л у дітей), яке поліпшується та лікується так, як це дозволено (не більше 2,5 мг/кг/добу).
• Недостатньо контрольована артеріальна гіпертензія.
• Недостатньо контрольовані інфекційні захворювання.
• Наявність в анамнезі вже відомих або діагностованих злоякісних новоутворень будь-якого типу, за винятком передракових або злоякісних змін шкіри.
• Одночасне застосування з такролімусом.
• Одночасне застосування циклоспорину та розувастатину. Терапію із застосуванням статинів слід тимчасово припинити пацієнтам з ознаками або симптомами міопатії, а також пацієнтам у яких наявні фактори ризику розвитку схильності до серйозних уражень нирок, у тому числі ниркової недостатності, а також до гострого некрозу м'язів.
• Одночасне застосування з лікарськими засобами, що містять Hypericum perforatum (звіробій звичайний).
• Одночасне застосування з лікарськими засобами, що є субстратами мультилікарського ефлюксного переносника Р-глікопротеїну (Pgp) або органічних аніонів транспортних білків (ОАТБ), для яких підвищення концентрації у плазмі крові пов’язане з розвитком серйозних побічних реакцій та/або побічних реакцій, що загрожують життю, наприклад з бозентаном, дабігатрану етексилатом та аліскіреном.

Спосіб застосування та дози

• Препарат застосовувати внутрішньо. Капсули слід ковтати цілими.
• Добову дозу циклоспорину завжди слід розділяти на 2 прийоми.
• Тривалість лікування, спосіб застосування, дозування – визначає тільки лікар.
• Добова доза становить від 2 мг/кг до 6 мг/кг в залежності від діагнозу та ступеню активності захворювання.

Особливості щодо застосування

До початку лікування слід провести достовірну оцінку початкової функції нирок шляхом щонайменше двох вимірювань розрахункової швидкості клубочкової фільтрації (рШКФ). Часте проведення оцінки функції нирок під час терапії необхідне для правильного корегування доз.

Додаткові застережні заходи при ревматоїдному артриті.

Оскільки циклоспорин може порушувати функцію нирок, то потрібно встановити достовірний початковий рівень креатиніну сироватки шляхом як мінімум 2 визначень, передуючих лікуванню. Потім рівень креатиніну слід контролювати 1 раз на тиждень протягом місяця. Також креатинін сироватки крові слід контролювати з двотижневими інтервалами протягом перших 3 місяців терапії і надалі – щомісячно.

Частіший контроль при підвищенні дози циклоспорину потрібний при призначенні супутньої терапії НПЗП або при підвищенні їх дози.

При лікуванні ревматоїдного артриту необхідно проводити контрольні визначення таких показників:

• гематологічний профіль (кількість еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів): до початку лікування та кожні 4 тижні;
• печінкові показники: до початку лікування та кожні 4 тижні;
• аналіз сечі: до початку лікування та кожні 4 тижні;
• артеріальний тиск: до початку лікування і кожні 2 тижні впродовж 3 місяців; у далі – кожні 4 тижні;
• рівень калію, ліпідів у крові: до початку лікування та кожні 4 тижні.

Якщо через 3 місяці лікування відчутного ефекту не спостерігається, терапію циклоспорином слід припинити.

Додаткові застережні заходи при псоріазі.

Рівень креатиніну слід контролювати з двотижневими інтервалами протягом перших 3 місяців терапії і надалі (якщо рівень креатиніну залишається стабільним) – щомісячно. Припинення лікування потрібне і в тому випадку, коли під час лікування циклоспорином виникає неконтрольована артеріальна гіпертензія.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Нижче зазначено ті препарати, для яких взаємодії задокументовані і вважаються клінічно значущими.

Препарати, що є причиною розвитку синергічної нефроmоксичності.

Ацикловір, аміноглікозиди (включаючи гентаміцин та тобраміцин), амфотерицин В, ципрофлоксацин, фуросемід, манітол, мелфалан, триметоприм (+сульфаметоксазол), ванкоміцин, НПЗП (включаючи диклофенак, індометацин, напроксен та суліндак), антагоністи гістамінових Н2-рецепторів (наприклад циметидин, ранітидин), метотрексат.

Слід уникати супутнього застосування такролімусу, тому що це підвищує ризик розвитку нефротоксичності.

Одночасне застосування циклоспорину та розувастатину протипоказане.

Препарати, які знижують концентрацію циклоспорину.

Приклади лікарських засобів, що знижують концентрацію циклоспорину: барбітурати, карбамазепін, окскарбазепін, фенітоїн, нафцилін, сульфадимідин внутрішньовенно; орлістат, рифампіцин, октреотид, пробукол, триметоприм внутрішньовенно, препарати, які містять звіробій звичайний, тиклопідин, сульфінпіразон, тербінафін, бозентан.

Препарати, які збільшують концентрацію циклоспорину:

Приклади таких лікарських засобів: хлорохін, нікардипін, метоклопрамід, пероральні контрацептиви, метилпреднізолон (у високих дозах), алопуринол, фолієва кислота та її похідні, інгібітори протеази, іматиніб, колхіцин, нефазодон.

Антибіотики групи азолів: кетоконазол, флуконазол, ітраконазол та вориконазол здатні підвищувати експозицію циклоспорину більше, ніж удвічі.

Верапаміл підвищує концентрацію циклоспорину у крові у 2-3 рази.

Інші значущі взаємодії з лікарськими засобами

Одночасне застосування ніфедипіну та циклоспорину може призвести до збільшення кількості випадків гіперплазії ясен порівняно з такою при застосуванні тільки одного циклоспорину.

Встановлено, що одночасне застосування диклофенаку та циклоспорину призводить до значного зростання біодоступності диклофенаку з можливим розвитком ниркової недостатності, що має оборотний характер.

У пацієнтів, які отримували дигоксин, спостерігалася серйозна інтоксикація наперстянкою протягом декількох днів, коли було розпочато лікування циклоспорином. Також повідомляли, що потенційно циклоспорин може посилювати такі токсичні ефекти колхіцину як розвиток міопатії та нейропатії, особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок.

Можливі небажані реакції

Багато побічних ефектів, пов'язаних із застосуванням циклоспорину, дозозалежні і оборотні при зменшенні дози. Спектр побічних ефектів у цілому однаковий при різних показаннях, хоча частота і тяжкість побічних ефектів може варіювати.

До основних небажаних реакцій, відзначених у ході клінічних досліджень та пов’язаних із застосуванням циклоспорину, належать порушення функції нирок, тремор, гірсутизм, артеріальна гіпертензія, діарея, анорексія, нудота та блювання.

У пацієнтів, які отримують імуносупресивну терапію зростає ризик розвитку вірусних, бактеріальних, грибкових та паразитарних інфекцій. Можливий розвиток генералізованих та локальних інфекцій, а також загострення інфекційних захворювань, які були до початку лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Циклоспорин не слід застосовувати у період вагітності, окрім випадків, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Під час застосування у період вагітності також слід враховувати наявність етанолу у лікарських формах препарату.

Циклоспорин проникає у грудне молоко. Жінкам, які приймають циклоспорин, слід припинити годування груддю через імовірність розвитку серйозних небажаних реакцій, спричинених препаратом, у новонароджених/немовлят, які знаходяться на грудному вигодовуванні. Необхідно прийняти рішення щодо відмови від годування груддю або прийому лікарського засобу, залежно від важливості застосування останнього для матері. Слід враховувати наявність етанолу у лікарських формах препарату.

За рекомендаціями АСR(американський колегіум ревматологів) – прийом Циклоспорину можливий під час вагітності та годуванні груддю за умови постійного моніторування артеріального тиску.

Дані щодо впливу циклоспорину на фертильність людини обмежені

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Водіям і операторам складних механізмів потрібно враховувати вірогідність розвитку побічних ефектів з боку нервової і кістково-м'язової систем, які можуть знижувати увагу і швидкість реакції.

Препарат містить етанол, який може впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Вакцинація

Планові щеплення інактивованими вакцинами та анатоксинами проводяться після закінчення терапії, щеплення живими вакцинами – не менше ніж через 1 місяць після припинення терапії.

Для більш детальної інформації зверніться до інструкції даного препарату.