Ритуксимаб

Ритуксимаб – це генно-інженерні химеричні моноклональні антитіла миші/людини, які є глікозильованим імуноглобуліном із послідовностями з постійного домена IgG1 людини і легких та важких ланцюгів змінних доменів миші. Ритуксимаб специфічно зв’язується з трансмембранним антигеном CD20, неглікозильованим фосфопротеїном, розташованим на пре-В-лімфоцитах і зрілих лімфоцитах.

Клінічне застосування ритуксимабу

Неходжкінські лімфоми

Монотерапія пацієнтів з фолікулярними лімфомами III–IV стадії, які є резистентними до хіміотерапії або знаходяться у стадії другого або подальших рецидивів після хіміотерапії.

Лікування CD20-позитивної дифузної В-великоклітинної неходжкінської лімфоми у комбінації з хіміотерапією за схемою CHOP (циклофосфамід, доксорубіцин, вінкристин, преднізолон).

Лікування раніше нелікованої фолікулярної лімфоми III–IV стадії в комбінації з хіміотерапією.

Підтримуюча терапія фолікулярних лімфом після отримання відповіді на індукційну терапію.

Хронічний лімфолейкоз. Лікування раніше нелікованого і рецидивуючого/рефрактерного хронічного лімфолейкозу у комбінації з хіміотерапією. Існують лише обмежені дані щодо ефективності та безпеки застосування пацієнтам, яких раніше лікували моноклональними антитілами, включаючи препарат Ритуксимаб.

Ревматоїдний артрит. Лікування тяжкого ревматоїдного артриту (активна форма) у дорослих у комбінації з метотрексатом при неефективності або непереносимості лікування іншими хворобо-модифікуючими протиревматичними препаратами у тому числі лікування одним чи кількома інгібіторами фактора некрозу пухлини.

При застосуванні у комбінації з метотрексатом ритуксимаб зменшує швидкість прогресування деструктивних змін у суглобах за рентгенологічними даними та покращує фізичну функцію.

Гранулематоз з поліангіїтом і мікроскопічний поліангіїт. Лікування тяжких форм активного гранулематозу з поліангіїтом і мікроскопічного поліангіїту у комбінації з глюкокортикоїдами з метою індукції ремісії у дорослих пацієнтів.

Системні захворювання сполучної тканини. Лікування важких резистентних до інших хворобо-модифікуючих протиревматичних препаратів форм люпус нефриту, нейролюпусу, системної склеродермії, хвороби Шегрена переважно з кріоглобулінемічним васкулітом.

Протипокази до застосування

• Підвищена чутливість до діючої речовини або до мишачих білків чи до будь-якої іншої допоміжної речовини.
• Активні тяжкі інфекції.
• Виражений імунодефіцит.
• Тяжка серцева недостатність (IV функціональний клас за класифікацією Нью-Йоркської асоціації кардіологів [NYHA]) або тяжкі декомпенсовані захворювання серця.

Особливості застосування

Перед прийомом ритуксимабу необхідно обов’язково звернутись до лікаря та пройти обстеження, які включають в себе: рентгенографія органів грудної клітки, виключення латентного туберкульозу за допомогою квантиферонового тесту, консультація фтизіатра за необхідності, обстеження на вірусні гепатити та ВІЛ. При повторних введеннях дослідження рівнів імуноглобулінів.

Спосіб застосування та дози

Інфузії препарату ритуксимаб слід проводити під ретельним спостереженням досвідченого медичного персоналу у спеціалізованих відділеннях, де можливе надання невідкладної допомоги.

Перед кожним введенням препарату ритуксимаб слід завжди проводити премедикацію із застосуванням жарознижувального та антигістамінного засобу, наприклад парацетамолу.

Ревматоїдний артрит.

Курс терапії препаратом Ритуксимаб складається з 2 внутрішньовенних введень препарату по 1000 мг. Рекомендована доза препарату становить 1000 мг внутрішньовенно. Наступне введення препарату у дозі 1000 мг проводиться через 2 тижні.

Потреба у подальших курсах повинна визначатися через 24 тижні після попереднього курсу.

Гранулематоз з поліангіїтом і мікроскопічний поліангіїт.

Рекомендована доза препарату ритуксимаб з метою індукції ремісії гранулематозу з поліангіїтом і мікроскопічного поліангіїту становить 375 мг/м2 поверхні тіла, що вводиться у вигляді внутрішньовенної інфузії один раз на тиждень протягом 4 тижнів (всього 4 інфузії).

Під час і після завершення терапії препаратом Ритуксимаб у пацієнтів з гранулематозом з поліангіїтом або мікроскопічним поліангіїтом рекомендується проведення профілактики пневмоцистної пневмонії (спричиненої Pneumocystis jiroveci).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Дані про взаємодії препарату ритуксимаб з іншими лікарськими засобами на цей час обмежені. У пацієнтів з хронічним лімфолейкозом одночасне застосування з ритуксимабом не впливало на фармакокінетику флударабіну або циклофосфаміду. Також не спостерігалося очевидного впливу флударабіну і циклофосфаміду на фармакокінетику препарату ритуксимаб.

Одночасне застосування з метотрексатом у хворих на ревматоїдний артрит не впливає на фармакокінетику препарату ритуксимаб.

Можливі побічні реакції

Інфекції та інвазії: дуже часті — бактеріальні інфекції, вірусні інфекції, бронхіт; часті — сепсис, пневмонія, фебрильна інфекція, оперізуючий лишай, інфекції дихальних шляхів, грибкові інфекції, інфекції невідомої етіології, гострий бронхіт, синусит, гепатит В1; поодинокі — серйозні вірусні інфекції, пневмоциcтна пневмонія, спричинена Pneumocystis jirovecii; рідкісні — прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія.

Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже часті — нейтропенія, лейкопенія, фебрильна нейтропенія, тромбоцитопенія; часті — анемія, панцитопенія, гранулоцитопенія; нечасті — порушення згортання крові, апластична анемія, гемолітична анемія, лімфаденопатія; рідкісні — транзиторне підвищення рівня IgM в сироватці крові; частота невідома — пізня нейтропенія.

Порушення з боку імунної системи: дуже часті — інфузійні реакції, ангіоневротичний набряк; часті — підвищена чутливість; поодинокі — анафілаксія; рідкісні — синдром лізису пухлини, синдром вивільнення цитокінів, реакція по типу сироваткової хвороби; частота невідома — гостра оборотна тромбоцитопенія, пов’язана з інфузією.

Порушення обміну речовин, метаболізму: часті — гіперглікемія, зниження маси тіла, периферичні набряки, набряки обличчя, підвищення активності лактатдегідрогенази, гіпокальціємія.

Психічні порушення: нечасті — депресія, нервовість.

Неврологічні порушення: часті — парестезії, гіпестезії, тривога, безсоння, запаморочення, неспокій; нечасті — спотворення смаку; рідкісні — периферична нейропатія, параліч лицевого нерва; частота невідома — краніальна нейропатія, втрата іншої чутливості.

Порушення з боку органів зору: часті — порушення сльозовиділення, кон’юнктивіт; рідкісні — тяжка втрата зору.

Порушення з боку органів слуху та вестибулярного апарату: часті — дзвін у вухах, біль у вухах; частота невідома — втрата слуху.

Кардіальні порушення: часті – інфаркт міокарда, аритмія, фібриляція передсердь, тахікардія, лівошлуночкова недостатність, суправентрикулярна тахікардія, шлуночкова тахікардія, стенокардія, ішемія міокарду, брадикардія.

Судинні порушення: часті — артеріальна гіпертензія, ортостатична гіпотонія, артеріальна гіпотензія; рідкісні — васкуліт (переважно шкірний), лейкоцитокластичний васкуліт.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часті –бронхоспазм, захворювання дихальної системи, біль у грудній клітці, задишка, нежить; нечасті — астма, облітеруючий бронхіоліт, ураження легень, гіпоксія; поодинокі — інтерстиціальне захворювання легень; рідкісні — дихальна недостатність; частота невідома — легеневі інфільтрати.

Шлунково-кишкові порушення: дуже часті — нудота; часті — блювання, діарея, абдомінальний біль, дисфагія, стоматит, запор, диспепсія, анорексія, подразнення в горлі; нечасті — здуття живота; рідкісні — шлунково-кишкова перфорація.

Порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини: дуже часті — свербіж, висипання, алопеція; часті — кропив’янка, пітливість, нічна пітливість, розлади з боку шкіри; рідкісні — тяжкі бульозні шкірні реакції, синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

Порушення з боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: часті — м’язовий гіпертонус, міалгія, болі в суглобах, біль у спині, біль у шиї.

Порушення з боку нирок та сечовидільної системи: рідкісні — ниркова недостатність.

Обстеження: дуже часті — зниження рівня IgG.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність.

За рекомендаціями АСR(американський коледж ревматологів) - умовно рекомендовано і далі застосовувати Ритуксимаб при спробах завагітніти та продовжувати лікування під час вагітності, якщо цього потребує тяжке, загрозливе життю чи функціонуванню органів матері захворювання.

Грудне вигодовування.

Ритуксимаб можна застосовувати в період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Дослідження впливу препарату Ритуксимаб на здатність керувати автомобілем чи іншими механізмами не проводилися. Фармакологічні особливості та профіль побічних реакцій, зареєстрованих на цей час, вказують на те, що Ритуксимаб не впливатиме або чинитиме незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з механізмами.

Вакцинація

Безпека імунізації живими вірусними вакцинами після терапії препаратом Ритуксимаб не вивчалася. Таким чином, вакцинація живими вірусними вакцинами на фоні лікування препаратом Ритуксимаб або на фоні зменшення кількості периферичних В-клітин не рекомендується.

Для більш детальної інформації зверніться до інструкції даного препарату.