Піроксикам

Піроксикам – належить до групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗП). Має протизапальну, знеболювальну і жарознижувальну активність. Механізм дії обумовлений вираженим і тривалим, але оборотним гальмуванням синтезу простагландинів шляхом пригнічення циклооксигенази. Має пригнічувальну дію на агрегацію тромбоцитів.

Клінічне застосування піроксикаму

Симптоматичне лікування остеоартриту, ревматоїдного артриту або анкілозивного спондиліту.

Через профіль безпеки піроксикам не є засобом першого вибору, якщо показано застосування інших нестероїдних протизапальних або протиревматичних засобів. Рішення про призначення піроксикаму повинно базуватися на оцінці індивідуального загального ризику для пацієнта.

Застосування протипоказане

• при виразці шлунково-кишкового тракту, кровотечах або перфораціях в анамнезі;
• при шлунково-кишкових порушеннях в анамнезі, що призводять до кровотечі, наприклад: виразковий коліт, хвороба Крона, рак шлунково-кишкового тракту або дивертикуліт;
• при активній пептичній виразці, запальних шлунково-кишкових захворюваннях або шлунково-кишкових кровотечах;
• при одночасному застосуванні з іншими НПЗП;
• при одночасному застосуванні з антикоагулянтами;
• при наявності в анамнезі серйозних алергічних реакцій будь-якого типу, особливо шкірних реакцій, таких як мультиформна еритема, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз;
• при тяжкій серцевій недостатності;
• при тяжкій нирковій або печінковій недостатності;
• пацієнтам, у яких прийом ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів викликав прояви бронхіальної астми, кропив’янку, риніт, назальні поліпи або набряк Квінке;
• при геморагічному діатезі, змінах картини крові неясного генезу (у тому числі в анамнезі).

Особливості щодо застосування

Рішення про призначення піроксикаму повинно ґрунтуватися на оцінці індивідуального загального ризику для пацієнта. Побічні дії можна зменшити, застосовуючи мінімальну ефективну дозу впродовж найкоротшого періоду, необхідного для контролю симптомів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Як і у випадку з іншими НПЗП, слід уникати застосування піроксикаму з ацетилсаліциловою кислотою або одночасного застосування з іншими НПЗП, у тому числі з іншими лікарськими формами піроксикаму, оскільки не достатньо доказів того, що така комбінація матиме більш значний ефект, ніж при монотерапії піроксикамом.

Глюкокортикоїди: підвищений ризик шлунково-кишкових ульцерацій або кровотеч.

Антикоагулянти: НПЗП, включаючи піроксикам, можуть посилити дію антикоагулянтів, наприклад, варфарину.

Метотрексат: піроксикам знижує екскрецію метотрексату, що може призвести до гострої токсичності.

Такролімус: посилення ризику нефротоксичності.

Антиагреганти: підвищений ризик кровотечі у шлунково-кишковому тракті.

Діуретики: НПЗП, включаючи піроксикам, можуть зменшити терапевтичну ефективність діуретиків при їх одночасному застосуванні. Діуретики можуть збільшувати нефротоксичну дію НПЗП.

При одночасному застосуванні піроксикаму з калійзберігаючими діуретиками або іншими лікарськими засобами, що містять калій, існує загроза гіперкаліємії.

Антигіпертензивні препарати: піроксикам може зменшити антигіпертензивну дію інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) і бета-блокаторів при їх одночасному застосуванні.

Серцеві глікозиди: НПЗП можуть спричинити загострення серцевої недостатності, зниження клубочкової фільтрації та підвищення плазмових рівнів серцевих глікозидів.

Аміноглікозиди: одночасне застосування з аміноглікозидами в осіб зі зниженою функцією нирок призводить до зменшення екскреції та до підвищення плазмової концентрації останніх.

Антациди: одночасне застосування антацидів не впливає на рівень піроксикаму у плазмі крові.

Циклоспорин: збільшення ризику шлунково-кишкових ушкоджень, ушкодження нирок та/або печінки (уникати сумісного застосування низьких доз піроксикаму, рекомендується моніторинг функції нирок і печінки).

Алкоголь: погіршення переносимості лікарського засобу (слід уникати).

Спосіб застосування та дози

Приймати внутрішньо 20 мг 1 раз на добу переважно під час або одразу після прийому їжі, запиваючи водою.

Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання і визначається лікарем індивідуально. При комбінованому призначенні різних форм препарату (капсули, таблетки, розчини, суспензії, супозиторії) загальна добова доза не повинна перевищувати 20 мг.

Можливі небажані реакції

З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже рідко: порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз).

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості: нечасто: кропив’янка та свербіж; дуже рідко: тяжкі реакції гіперчутливості; частота невідома: реактивність дихальних шляхів, включаючи бронхіальну астму, загострення астми, бронхоспазм або задишку.

З боку нервової системи: нечасто: головний біль: дуже рідко: асептичний менінгіт.

З боку серцевої системи: частота невідома: серцева недостатність, набряк.

З боку судинної системи: частота невідома: артеріальна гіпертензія.

З боку травної системи: нечасто: біль у животі, нудота, диспепсія; рідко: діарея, метеоризм, запор та блювання; дуже рідко: виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, перфорації або шлунково-кишкові кровотечі, мелена, криваве блювання, іноді летальні (особливо у пацієнтів літнього віку), виразковий стоматит, гастрит; частота невідома: загострення коліту та хвороби Крона.

З боку печінки: дуже рідко: порушення функції печінки.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто: різні висипання на шкірі; дуже рідко: можуть виникати тяжкі форми шкірних реакцій;

З боку дихальних шляхів та органів середостіння: частота невідома: реактивність дихальних шляхів, включаючи астму, бронхоспазм або задишку.

З боку нирок та сечовидільної системи: дуже рідко: гостре порушення функції нирок, папілонекроз, особливо при тривалому застосуванні, пов’язаний з підвищенням рівня сечовини у сироватці крові, та набряк; частота невідома: ниркова недостатність.

Вагітність та годування груддю

У I та II триместрах вагітності піроксикам слід призначати лише у разі, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода і лише в мінімальній ефективній дозі.

В ІІІ триместрі вагітності піроксикам протипоказаний (можливе пригнічення скорочувальної здатності матки і передчасне закриття артеріальної протоки у плода).

Як і в разі застосування інших НПЗП, піроксикам у незначній кількості проникає у грудне молоко. У зв'язку з цим піроксикам не слід застосовувати жінкам у період годування груддю.

Як і інші НПЗП, піроксикам може негативно впливати на жіночу фертильність, тому не рекомендується призначати лікарський засіб жінкам, які планують вагітність. У жінок, які мають проблеми із зачаттям або проходять дослідження на безпліддя, слід розглянути доцільність відміни лікарського засобу.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Піроксикам може викликати такі побічні реакції, як шум у вухах, запаморочення, сонливість, слухові і зорові розлади, що можуть порушити активну увагу і рефлекси. Водії транспортних засобів та оператори машин повинні мати на увазі ці несприятливі дії, особливо на початку лікування піроксикамом. Тому у період лікування препаратом краще утриматися від керування транспортними засобами та роботи з іншими механізмами.

Для більш детальної інформації зверніться до інструкції даного препарату.