Остеопороз – що вам варто знати

Остеопороз — це системне захворювання скелета, яке характеризується низькою кістковою масою та погіршенням структури кісткової тканини, що призводить до підвищення крихкості кісток і ризику переломів.

Симптоми остеопорозу 

При остеопорозі клінічні ознаки неспецифічні та мають обмежене значення в ранній діагностиці остеопорозу. Найбільш грізними клінічними проявами є його ускладнення — остеопоротичні переломи. Золотим стандартом діагностики остеопорозу вважається рентгенівська денситометрія.

Остеопороз слід підозрювати при:

• зниженні зросту більш ніж на 2 см за рік (або на 4 см за життя з 25-річного віку);
• збільшенні грудного кіфозу;
• посиленні шийного лордозу;
• подовженні кінцівок відносно до тулуба.

Фактори ризику

• Вік понад 65 років і жіноча стать.
• Низька мінеральна щільність кісткової тканини.
• Індекс маси тіла нижче 20 кг/м2 та/або вага нижче 57 кг.
• Гіпогонадизм у жінок.
• Дефіцит вітаміну D.
• Цукровий діабет та ревматоїдний артрит.
• Паління, зловживання алкоголем.
• Харчовий дефіцит кальцію, остеотропних мінералів.
• Застосування системних глюкокортикоїдів понад 3 місяці, навіть в невеликому дозуванні 2.5-7.5 мг/добу.
• Рання менопауза / пізнє менархе / періоди аменореї.
• Тривала лактація.
• Низька або надмірна фізична активність.
• Тривала іммобілізація частин тіла.
• Надлишкове споживання кави.
• Європеоїдна раса.
• Зниження кліренсу креатиніну та / або клубочкової фільтрації.

Коли необхідна консультація ревматолога

Через відсутність характерних симптомів остеопорозу є ризик пропустити початок хвороби. Тому, у разі появи факторів ризику, необхідно звернутись на консультацію ревматолога.

Остеопороз та ревматичні захворювання

Остеопороз при ревматоїдному артриті, системному червоному вовчаку, анкілозивному спондиліті та інших хворобах суглобів належить до вторинних метаболічних остеопатій, зумовлених патологічним впливом системного аутоімунного запалення на кістковий метаболізм.

При цьому найбільшого значення набувають:

• активність запального процесу;
• тяжкість функціональних порушень;
• тривалість хвороби;
• доза і термін вживання глюкокортикоїдів (ГК).

До остеопорозу схильні до 30-50% пацієнтів, які отримують ГК. На тлі лікування високими дозами препаратів, втрата кісткової маси в середньому становить 5-15% на рік.

Основними факторами, що визначають розвиток остеопорозу вважаються:

• високі дози ГК;
• вік старше 50 років;
• менопауза та перименопауза.

Ускладнення

До ускладнень остеопорозу входять: порушення постави, розвиток кіфозу та прогресуюче зниження зросту. Найбільш тяжким ускладненням є остеопоротичний низькоенергетичний перелом (перелом, що стався в результаті мінімальної травми). Остеопоротичні переломи можуть стати причиною інвалідизації та підвищують ризик смерті у разі перелому хребта і/або шийки стегна.

Лікування остеопорозу 

Швидкість зниження кісткової маси може бути уповільнена шляхом проведення медикаментозної терапії, проте добавки кальцію, вітаміну D, а також фізична активність є критично важливими для підтримки оптимальної щільності кісткової тканини. Препаратами першої лінії в лікуванні остеопорозу є бісфосфонати. Вони пригнічують резорбцію кісткової тканини, сприяють збереженню кісткової маси та знижують ризик переломів хребців і шийки стегна. Бісфосфанати можна застосовувати перорально або внутрішньовенно. Також, для лікування остеопорозу існує імунобіологічна терапія препаратом деносумаб.

Контроль за лікуванням відбувається комплексно. Відстежуються результати рентгенівської денситометрії, проведеної з відповідними інтервалами, а також результати маркерів метаболізму кісткової тканини. 

Профілактика остеопорозу

• В групах ризику рекомендується адекватний прийом кальцію з їжею або призначення профілактичних доз солей кальцію карбонаті і/або цитрату (1000-1200 мг / добу).
• Достатнє надходження вітаміну D3 в дозі до 4000 МО/добу, у пацієнтів з ожирінням - до 8000 МО/добу.
• Для профілактики глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу всім пацієнтам, які приймають глюкокортикоїди, рекомендується збалансована дієта з достатнім споживанням кальцію, адекватне фізичне навантаження, виключення паління та алкоголю і призначення препаратів кальцію і вітаміну D3.

Також, змініть свій стиль життя:

А також, якщо ви знаходитесь у групі ризику – пройдіть обстеження та проконсультуйтесь з лікарем щодо можливого розвитку хвороби. 

Профілактика остеопорозу в домашніх умовах

Модифікація факторів ризику може включати вправи, спрямовані на підвищення м’язової сили. Оптимальна кількість вправ з ваговим навантаженням не визначена, але рекомендована тривалість становить не менше 30 хвилин / день.

Фізичний терапевт (реабілітолог) може розробити безпечну програму вправ і продемонструвати, як безпечно виконувати повсякденну діяльність, щоб звести до мінімуму ризик падінь і переломів хребта.