Синдром Фелті

Синдром Фелті — особлива клінічна форма, що виникає при тривалому перебігу ревматоїдного артриту зі зниженою кількістю білих кров’яних тілець в крові і збільшенням селезінки (спленомегалією).

Синдром Фелті рідкісне захворювання, яке розвивається при серопозитивному варіанті перебігу ревматоїдного артриту, як правило, після 10-12 років від початку захворювання і характеризується підвищеною схильністю хворого до бактеріальної інфекції. Цей синдром зустрічається у дорослих, переважно у жінок у віці від 40 до 50 років.

Симптоми синдрому Фелті

Прояви синдрому характеризуються тріадою симптомів: важким ураженням суглобів при ревматоїдному артриті, зниженням кількості білих кров’яних тілець (нейтрофільних лейкоцитів) і збільшенням селезінки (спленомегалією).

Крім перерахованих симптомів, перебіг синдрому Фелті супроводжується:

• лихоманкою;
• м’язовою атрофією;
• різкою втратою ваги;
• пігментацією і виразками на шкірі гомілок;
• синдромом Шегрена, що проявляється сухістю у роті, в очах і на шкірних покривах.;
• збільшенням привушних залоз;
• втратою волосся;
• порушенням чутливості окремих ділянок тіла;
• збільшенням лімфатичних вузлів;
• збільшенням печінки;
• міокардитом, що проявляється задишкою, набряком, посинінням пальців на ногах і руках, болем в ділянці серця, набуханням вен;
• дифузним легеневим фіброзом з утрудненням дихання, кашлем;
• в деяких випадках очними проявами: епісклерит, вузловий склерит, виразка рогівки, іридоцикліт, васкуліт сітківки;
• схильністю до інфекційних захворювань.

Коли необхідна консультація ревматолога

Якщо Ви хворі на ревматоїдний артрит регулярно виконуйте необхідні лабораторні обстеження та відвідуйте свого лікуючого ревматолога. Так фахівець зможе на ранніх стадіях розвитку хвороби правильно обрати тактику лікування. У разі появи лихоманки, болів у м’язах, втрати ваги, не пов’язаної зі зміною харчування варто розповісти про це лікарю для більш повної картини захворювання.

Причини розвитку

Встановлено, що головною причиною синдрому Фелті є аутоімунний процес, що перебігає за участю лімфоїдної тканини (лімфовузлів і деяких органів). При цьому формуються антитіла, імунні комплекси, пригнічується нормальне функціонування кісткового мозку і лейкоцитів. Це супроводжується тяжкою опірністю інфекційним факторам. Якщо інфекція потрапляє в організм, вилікувати її дуже важко.

Фактори ризику

Найважливішим фактором ризику виникнення синдрому Фелті є наявність серопозитивного варіанту ревматоїдного артриту.

Ускладнення

Найбільш частими ускладненнями синдрому Фелті стають:

• порушення цілісності селезінки;
• неходжкінські лімфоми;
• портальна гіпертензія;
• сепсис;
• некротичний стоматит;
• вторинні інфекції;
• шлунково-кишкова кровотеча.

Діагностика

Лабораторні методи дослідження

Клінічний аналіз крові— збільшення швидкості осідання еритроцитів, нейтропенія менше 1,5 Г/л, зниження кількості тромбоцитів, може зустрічатися анемія.

Біохімічний аналіз крові — збільшення рівня лужної фосфатази і трансаміназ.

Імунологічний аналіз крові — ревматоїдний фактор у високих титрах.

Інструментальні методи дослідження

Можливе проведення біопсії кісткового мозку у разі, якщо аналізу крові недостатньо, щоб виключити лейкоз.

Лікування синдрому Фелті

Основну терапію складають базисні протизапальні препарати для лікування ревматоїдного артриту (метотрексат, інгібітори фактору некрозу пухлин, ритуксимаб). Вони сприяють не тільки зменшенню клінічних проявів артриту, але і збільшенню кількості клітин крові.

Глюкокортикоїди відносять до препаратів другої лінії. Ефективні лише у високих дозах, при переході до режиму малих доз (<10 мг) виникає рецидив. У той же час тривале застосування високих доз глюкокортикоїдів не бажане, тому що призводить до підвищення ризику інфекційних захворювань.

Застосування гранулоцитарного колонієстимулюючого фактору може бути необхідним і ефективним у разі приєднання інфекційних захворювань і значної нейтропенії. Проте, описані випадки загострення ревматоїдного артриту на тлі гранулоцитстимулюючого фактору.

Хірургічне лікування. У рідкісних випадках при неефективності консервативного лікування проводять видалення селезінки (спленектомія). Слід пам’ятати, що у 25% хворих нейтропенія рецидивує після спленектомії і частота інфекційних уражень не знижується.

Допомога в домашніх умовах

• Своєчасний початок лікування артриту.
• Уникнення переохолоджень організму і стресів.
• Своєчасне усунення інфекційних захворювань.
• Регулярне виконання комплексу лікувальних вправ.
• Правильне харчування, що містить достатню кількість жирних кислот і вітамінів.
• Відмова від шкідливих звичок.

Профілактика синдрому Фелті

Прицільна профілактика синдрому Фелті не розроблена.

Важливо регулярно відвідувати консультації лікаря-ревматолога і влучно підібрати підтримуючу терапію.