Медіальний епікондиліт

Медіальний епікондиліт — це запалення сухожиль м'язів, які служать для згинання кисті руки (вперед, у бік долоні), що супроводжується болем з внутрішньої сторони ліктьового суглоба та передпліччя.

Симптоми медіального епікондиліту

Найчастіше епікондиліт проявляється такими симптомами:

• болем, що посилюється при обертанні зап'ястя;
• обмеженням рухів у ліктьовому суглобі;
• ослабленням м'язів передпліччя;
• поколюванням у пошкодженій руці;
• онімінням, появою «мурашок».

Біль при епікондиліті може бути гострим, різким, постійним або помірним, ниючим, періодичним. Найчастіше біль виникає при обертанні кисті назовні, розгинанні руки, хапальних рухах.

Запальний процес у м'яких периартикулярних тканинах ліктя призводить до обмеження рухової функції кінцівки. Важко розігнути руку, виконати хапальні рухи кистю. При промацуванні ділянки ліктя виникає біль, відчувається ділянка ущільнення тканин. На тлі блокування рухів верхньої кінцівки відбувається поступове ослаблення тонусу і скорочувальної сили м'язів передпліччя.

Коли потрібна консультація ревматолога

Медіальний епікондиліт досить сильно турбує і порушує працездатність, але іноді симптоми слабо виражені і згодом можуть пройти самостійно, за чим слідує відтягування звернення за допомогою. Це призводить до переходу хвороби в хронічну стадію. Тому при появі болю або дискомфорту в ділянці ліктя необхідно звернутися до ревматолога для призначення своєчасного та повноцінного лікування.

Причини розвитку

Причиною медіального епікондиліту може стати будь-яка фізична активність, що супроводжується силовим впливом на повернутий назовні ліктьовий суглоб або форсованим згинанням передпліччя, як це буває при неправильній техніці гри в гольф, подачі м'яча в тенісі (особливо при подачі крученого з м'яча, використанні ракетки з надмірно туго натягнутими струнами або ракетки невідповідної за розміром ручки та важких м'ячів) або метанні списа. Не пов'язана із заняттями спортом активність, яка може спричинити епікондиліт, включає кладку цегли, кування і набір тексту на клавіатурі. У групі ризику також масажисти, доярки, швачки.

Також епікондиліт може бути проявом запальних артритів, зокрема спондилоартриту та псоріатичного артриту.

Фактори ризику

Існують фактори ризику розвитку епікондиліту:

• вроджена недостатність сполучної тканини;
• гіпермобільний суглобовий синдром;
• спортивні, професійні та побутові навантаження;
• артрит ліктьового суглоба;
• анатомічні особливості структур ліктьового суглоба

Ускладнення

Якщо медіальний епікондиліт не лікувати своєчасно, ця патологія переходить у хронічну форму, лікування якої набагато складніше та триваліше.

Діагностика

Діагноз ґрунтується на симптомах та результатах фізикального обстеження. Але іноді виникає необхідність інструментальних методів обстеження, таких як МРТ або УЗД. Ці дослідження необхідні для верифікації наявності кальцинатів, ступеня ушкодження сухожиль, наявності кісткових розростань та планування оперативних методів лікування.

Лікування медіального епікондиліту

Первинне лікування полягає у відмові від дій, що викликають біль при згинанні зап'ястя у напрямку долоні. Біль знімають за допомогою нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП): місцево – гелі, мазі, пластирі, при їх неефективності внутрішньо у вигляді пігулок або порошків. Іноді використовують периартикулярне введення в місце запалення глюкокортикоїдів. Ще один метод лікування, який може зняти запалення та біль – це кінезіотейпування, а також приклавши до болючої ділянки лід. Хірургічне втручання зазвичай не потрібне.

У разі потреби хірургічного втручання рішення про нього приймається не раніше ніж через 9-12 місяців неефективного консервативного лікування. Хірургічні техніки лікування медіального епікондиліту включають резекцію рубцевої тканини та відновлення пошкоджених тканин.

Якщо епікондиліт є проявом запального аутоімунного артриту призначається базисне лікування хворобомодифікуючими протиревматичними препаратами.

Допомога у домашніх умовах

Коли біль спадає, приступають до комплексних вправ, спрямованих на зміцнення м'язів зап'ястя та плечей. Дані заняття сприяють поступовому збільшенню м'язової сили, еластичності та функціональності, повертають працездатність чи можливість продовжувати заняття спортом. На етапі відновлення важливо ліквідувати будь-які біомеханічні порушення, які можуть призвести до початкової травматизації.

Профілактика медіального епікондиліту

Профілактика епікондиліту ліктьового суглоба передбачає проведення розминки перед виконанням певних навантажень, рівномірне навантаження та розподіл ваги на обидві руки, раціональний режим відпочинку при виконанні монотонної роботи, налаштування робочого місця за комп'ютером так, щоб руки були на столі, а лікті звисали і не торкалися поверхні столу та не перетискали ліктьовий нерв. Важливо не допускати перенапруги м'язів. Легкий бандаж допоможе в цьому.