Лорноксикам

Лорноксикам є нестероїдним протизапальним препаратом (НПЗП) з аналгезуючими та протизапальними властивостями і належить до класу оксикамів. Механізм дії Лорноксикаму в основному пов’язаний з інгібуванням синтезу простагландинів (інгібування ферменту циклооксигенази), що призводить до десенсибілізації периферичних ноцицепторів та інгібування запалення.

Клінічне застосування лорноксикаму:

• Короткочасне симптоматичне лікування гострого болю легкого та помірного ступеня.
• Симптоматичне лікування болю та запалення при остеоартриті.
• Симптоматичне лікування болю та запалення при ревматоїдному артриті.

Протипокази до застосування:

• Гіперчутливість до Лорноксикаму або до компонентів препарату.
• Тромбоцитопенія.
• Гіперчутливість (симптоми, подібні до таких як при астмі, риніті, ангіоневротичному набряку або кропив’янці) до інших НПЗП, включаючи ацетилсаліцилову кислоту.
• Тяжка форма серцевої недостатності.
• Шлунково-кишкові кровотечі, цереброваскулярні або інші кровотечі.
• Шлунково-кишкова кровотеча або перфорація в анамнезі, що пов’язані з попередньою терапією НПЗП.
• Активна рецидивуюча пептична виразка шлунка/ кровотеча або рецидивуюча пептична виразка шлунка/кровотеча в анамнезі (два або більше окремих епізоди доведеного розвитку виразки або кровотечі).
• Тяжка форма печінкової недостатності.
• Тяжка форма ниркової недостатності (рівень сироваткового креатиніну > 700 мкмоль/л).
• ІІІ триместр вагітності.

Особливості щодо застосування

Лорноксикам зменшує агрегацію тромбоцитів і подовжує час кровотечі. Отже, слід бути обережними пацієнтам із підвищеною схильністю до кровотеч.

Небажані реакції можна мінімізувати шляхом прийому найменшої ефективної дози препарату протягом найкоротшого періоду, необхідного для контролю симптомів захворювання.

Спосіб застосування та дози

Лорноксикам необхідно приймати після їжі, запиваючи достатньою кількістю води.

Остеоартрит і ревматоїдний артрит: рекомендується початкова добова доза 12 мг Лорноксикаму, розподілена на 2–3 прийоми. Стандартна доза становить 8-16 мг на добу, залежно від стану пацієнта. Підтримуюча доза не повинна перевищувати 16 мг на добу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

При одночасному застосуванні з лорноксикамом:

• Антикоагулянти: НПЗЗП можуть підсилювати дію антикоагулянтів, наприклад, варфарину. Слід проводити ретельний моніторинг рівня міжнародного нормалізованого індексу.
• Інгібітори АПФ: може зменшуватися дія інгібіторів АПФ.
• Діуретики: послаблення діуретичного та гіпотензивного ефекту петльових, тіазидних і калійзберігаючих діуретиків (підвищений ризик гіперкаліємії та нефротоксичності).
• Блокатори бета-адренорецепторів: зниження гіпотензивного ефекту.
• Блокатори рецепторів ангіотензину ІІ: зниження гіпотензивного ефекту.
• Дигоксин: зниження ниркового кліренсу дигоксину, що збільшує ризик токсичності дигоксину.
• Глюкокортикоїди: збільшення ризику виникнення шлунково-кишкових виразок або кровотеч.
• Антибактеріальні засоби групи хінолону (наприклад левофлоксацин, офлоксацин): підвищується ризик виникнення судом.
• Інші НПЗП: підвищується ризик виникнення шлунково-кишкових кровотеч або виразок.
• Метотрексат: підвищення концентрації метотрексату у сироватці крові, що призводить до збільшення його токсичності. При одночасному застосуванні необхідний ретельний моніторинг.
• Циклоспорин: підвищення концентрації циклоспорину у сироватці крові. Можливе підвищення нефротоксичності циклоспорину, що зумовлено ефектами, опосередкованими простагландинами нирок. При комбінованій терапії необхідно контролювати функцію нирок.
• Похідні сульфанілсечовини (наприклад, глібенкламід): підвищується ризик гіпоглікемії.

Можливі побічні ефекти

З боку крові та лімфатичної системи: анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, подовження тривалості кровотечі.

З боку імунної системи: гіперчутливість, включаючи анафілактоїдні реакції та анафілаксію.

Порушення обміну речовин: втрата апетиту, зміни маси тіла.

Психічні порушення: інсомнія, депресія, збентеженість, нервовість, збудженість.

З боку нервової системи: легкий та транзиторний головний біль, запаморочення, сонливість, парестезія, порушення смакових відчуттів (дисгевзія), тремор, мігрень.

З боку органів зору: кон’юнктивіт, порушення зору.

З боку органів слуху та рівноваги: вертиго, шум у вухах.

З боку серцево-судинної системи: серцебиття, тахікардія, набряки, серцева недостатність, почервоніння обличчя, гіпертензія, припливи, крововиливи, гематоми.

З боку дихальної системи: риніти, диспное, кашель, бронхоспазм.

З боку травної системи: нудота, біль у животі, диспепсія, діарея, блювання.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ).

З боку шкіри та підшкірних тканин: висипання, свербіж, підвищене потовиділення, еритематозне висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, алопеція.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: відчуття болю у кістках, м’язові спазми, міалгія.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: ніктурія, порушення сечовиділення, підвищення рівня азоту сечовини і креатиніну в крові.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність. Лорноксикам протипоказаний у ІІІ триместрі вагітності.

Під час ІІІ триместру вагітності при застосуванні будь-яких інгібіторів синтезу простагландину можливі такі впливи на плід:

• серцево-легенева токсичність (передчасне закриття артеріальної протоки і легенева гіпертензія);
• порушення функції нирок, яке може прогресувати до ниркової недостатності з розвитком олігогідрамніону.

Вагітна та плід наприкінці вагітності можуть піддаватися таким впливам внаслідок застосування інгібіторів синтезу простагландинів:

• можливе збільшення тривалості кровотечі;
• пригнічення скорочувальної функції матки, що може призвести до затримки або збільшення тривалості пологів.

Період годування груддю.

Немає даних щодо екскреції Лорноксикаму у грудне молоко жінок. Лорноксикам не слід застосовувати у період годування груддю.

Фертильність.

Застосування лорноксикаму, як і будь-якого препарату, що інгібує циклооксигеназу/ синтез простагландинів, може погіршити фертильність і не рекомендується жінкам, які намагаються завагітніти. Для жінок, які мають труднощі із зачаттям або які спостерігаються щодо безпліддя, слід розглянути можливість відміни лорноксикаму.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

У разі виникнення запаморочення та/або сонливості внаслідок прийому лорноксикаму не слід керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Для більш детальної інформації зверніться до інструкції даного препарату.