Інфекційний / септичний артрит

Інфекційний (септичний) артрит – запальний процес у суглобі, викликаний інфекційним агентом. Розвивається в результаті проникнення інфекційного агента в порожнину суглоба при пошкодженні шкіри, при наявності гострих або хронічних захворювань, викликаних стафілококом, стрептококом, кишковою паличкою, бета-гемолітичним стрептококом групи В та іншими бактеріями.

Найбільш схильні до розвитку інфекційного артриту діти до 1 року, підлітки та люди похилого віку. Найчастіше вражаються у вигляді моноартриту колінні, кульшові і плечові суглоби, рідше дрібні суглоби.

При інфекційному артриті відбувається пошкодження суглобового хряща і кісток ,що утворюють суглоб, тому своєчасне і адекватне лікування має велике значення для подальшої тактики лікування та прогнозу.

Симптоми інфекційного артриту

Захворювання починається гостро з лихоманки до 39 градусів і вище, гострим болем у суглобі, збільшенням його об’єму з обмеженням рухливості в ньому через напруження прилеглих м'язів, підвищенням температури та почервонінням шкіри в ділянці суглоба.

Коли необхідна консультація ревматолога

Раптовий початок з підвищенням температури до 38 градусів, різким болем і припуханням суглоба вимагає термінового звернення до лікаря-ревматолога.

Причини розвитку

Інфекційний артрит найчастіше може бути викликаний бактеріальною, рідше вірусною або грибковою інфекцією. Розвитку сприяють інфекції шкіри, сечовивідних шляхів, дихальних шляхів (туберкульозне ураження), захворювання шлунково-кишкового тракту. Рідше це пошкодження шкіри після ін'єкцій або хірургічних втручань в ділянці суглоба.

Фактори ризику

• Хронічні захворювання і стани, що характеризуються ураженням суглобів (остеоартрит, подагра, ревматоїдний артрит,системний червоний вовчак), збільшують ризик розвитку інфекційного артриту.
• Прийом препаратів при лікуванні ревматоїдного артриту знижують інфекційний імунітет.
• Захворювання шкіри (псоріаз, екзема, трофічні виразки) збільшують ризик інфекційного артриту.
• Люди, які регулярно вживають ін'єкційні наркотики, мають більш високий ризик розвитку інфекційного артриту.
• Зниження активності імунної системи у людей, які страждають на цукровий діабет, захворювання нирок, печінки, захворюваннями крові, ВІЛ та інші.
• Укуси тварин, кліщів, комарів та інших.

Ускладнення

Несвоєчасне і неадекватне лікування призводить до виражених пошкоджень суглобових поверхонь з незворотним ушкодженням кісткової тканини, а також генералізації інфекції з розвитком сепсису (зараження крові), що може стати причиною до летальних наслідків.

Діагностика

Дослідження синовіальної рідини: дозволить підтвердити активність запального процесу, виявити збудник і визначити чутливість мікробів до антибактеріальних препаратів, необхідних для лікування.

Клінічний аналіз крові: визначить ознаки, характерні для гострого запального процесу.

УЗД суглоба: виявить наявність надлишкової рідини в суглобі, запалення сухожиль, зв'язок і м'яких тканин, що оточують суглоб. Наявність підколінної кісти Бейкера.

МРТ суглоба: більш детальне дослідження, на ранніх етапах дозволить визначити запалення кісткової тканини.

Лікування інфекційного артриту

Проводиться пункція суглоба під ультразвуковим контролем з забором синовіальної рідини для її дослідження і визначення антибактеріальної терапії.

Призначення внутрішньовенного введення антибактеріальної терапії з подальшим її продовженням в таблетованій формі.

Хірургічне лікування

Артроскопічна операція зі встановленням дренажу для подальшого дренування (промивання) суглоба.

Стаціонарне лікування у відділенні кістково-гнійної хірургії.

При деструкції (руйнуванні) кісток, що утворюють суглоб, показано його ендопротезування.

Допомога в домашніх умовах

Необхідно в найкоротший термін звернутися за медичною допомогою.

Профілактика

• Санація вогнищ хронічної інфекції (хронічного тонзиліту, карієсу та ін.).
• Своєчасне лікування гострих інфекційних захворювань.
• Відмова від шкідливих звичок.
• Попередження травм суглобів – рани, особливо в ділянці суглоба.
• Дотримання вимог асептики і антисептики при проведенні хірургічних маніпуляцій (стоматологія, гінекологія, введення препаратів внутрішньовенно в стерильних умовах).
• Захищені статеві контакти.