Поява інфекцій у ході базисної терапії – як уникнути додаткових проблем?

Базисна терапія є невід’ємною частиною лікування пацієнтів з ревматичними захворюваннями.

До базисних препаратів належать:

• синтетичні хворобомодифікуючи препарати (наприклад, метотрексат, лефлюномід);
• імунобіологічна терапія;
• таргетні синтетичні препарати.

Кожен з препаратів базисної терапії має певні інфекційні ризики, оскільки впливаючи на основні ланки імунітету, які беруть участь у розвитку аутоімунних хвороб, препарати уражають ланки протибактеріального та противірусного імунітету.

Саме тому перед призначенням базисних препаратів проводиться ретельний скринінг з метою виявлення наявних та прихованих хронічних небезпечних інфекцій. Обов’язково проводиться дослідження організму на вірусні гепатити В і С, ВІЛ та туберкульоз перед призначенням базисної терапії (а надалі, щорічно).

Згідно з сучасними науковими дослідженнями, такий препарат, як метотрексат, не асоціювався з підвищеним ризиком респіраторних явищ чи респіраторних інфекцій навіть у пацієнтів з хронічним інтерстиційним захворюванням легень. Це приклад того, що при наявності сучасних можливостей діагностики і вчасного моніторингу здоров’я інфекційні ризики можна попередити. Відтермінування лікування, навпаки, призведе до погіршення перебігу ревматичного захворювання.

Які фактори підвищують ризики появи інфекцій у пацієнтів?

До них належить:

• комбінація декількох базисних препаратів;
• похилий вік;
• хронічні інфекції в анамнезі (сечостатевої, дихальної системи тощо);
• контакти з великою кількістю людей (дитячі колективи тощо);
• прийом глюкокортикоїдів, навіть в невеликих дозах;
• відсутність відповідних щеплень;
• наявність хронічних вогнищ інфекції (особливу увагу слід приділяи стану ротової порожнини, регулярне відвідування стоматолога не рідше 1 разу на 6 місяців дозволить уникнути неприємних ускладнень).

Слід пам’ятати, що прийом нестероїдних протизапальних препаратів і глюкокортикоїдів може маскувати прояви тих чи інших інфекцій, адже вони мають жарознижувальний і протизапальний ефект і певний час інфекція протікає непомітно для пацієнта. Саме тому вкрай важливо дотримуватись регулярних оглядів лікаря з проведенням відповідних контрольних досліджень.

Якщо на тлі прийому базисних препаратів ви помітили:

• незвичні висипання на шкірі, виразки в роті;
• підвищення температури, загальну слабкість чи нездужання;
• збільшення лімфатичних вузлів;
• порушення сечовипускання;
• кашель, задишку тощо.

Негайно повідомте про це ревматолога, щоб скоригуватиприйом препаратів.

Слід пам’ятати про важливість попередньої вакцинації живими вакцинами (проти кору, паротиту, краснухи, вітряної віспи, туберкульозу), оскільки під час прийому метотрексату, препаратів імунобіологічної терапії, вони протипоказані.

Вакцинація неживими вакцинами (наприклад, проти правця, дифтерії, грипу, ковіду) дозволена під час лікування базисними препаратами.

У пацієнтів, які мають фактори підвищених інфекційних ризиків (наприклад, похилий вікмтощо) слід розглянути планову вакцинацію від пневмококової інфекції, а також протигрипозними та протиковідними вакцинами ще до початку епідемічного сезону.

Що стосується сезонних ГРВІ, вони лікуються симптоматично. Лише при виявленні певних збудників (наприклад грипу А чи вірусу ковід-19) призначаються відповідні противірусні препарати (озельтамівір при грипі А). В інших випадках прийом імуностимулювальних препаратів різного походження чи БАДів є не тільки недоцільним, а навіть і шкідливим. При високій температурі і важкому перебігу ГРВІ лікар може розглянути тимчасове припинення прийому базисних препаратів.

Тож, пам’ятайте, що при правильному призначенні і відповідному контролі, базисна терапія є відносно безпечною щодо інфекційних ризиків, проте про це треба завжди пам’ятати.

Якщо вам потрібна телеконсультація ревматолога, будь ласка, звертайтесь до Клініки сучасної ревматології.

Бережіть себе і будьте здорові!