Мофетилу мікофенолат

Мікофенолату мофетил – це 2-морфоліноетиловий ефір мікофенолової кислоти (МФК). МФК – потужний селективний неконкурентний і оборотний інгібітор інозинмонофосфатдегідрогенази (ІМФДГ), що пригнічує синтез гуанозинових нуклеотидів de novo без включення в ДНК.

МФК чинить більш виражену цитостатичну дію на лімфоцити, ніж на інші клітини, оскільки проліферація Т- і В-лімфоцитів дуже залежить від синтезу пуринів de novo, у той час як клітини інших типів можуть переходити на обхідні шляхи метаболізму.

Клінічне застосування мікофенолату мофетилу

• Системний червоний вовчак, переважно з ураженням нирок
• Системні васкуліти.
• Системна склеродермія, переважно з ураженням легеневої паренхіми.
• Ідіопатичні запальні міопатії.
• Стероїд-резистентний нефротичний синдром.
• Профілактика гострого відторгнення органа у хворих після алогенної трансплантації нирки, серця, печінки.

Протипокази до застосування

• Реакції гіперчутливості до мікофенолату мофетилу, мікофенолової кислоти або будь-якої з допоміжних речовин.
• Препарат не слід призначати жінкам репродуктивного віку, які не застосовують ефективні методи контрацепції.
• Лікування препаратом не слід розпочинати для жінок репродуктивного віку, які не зробили тест на вагітність, для уникнення випадкового застосування препарату у період вагітності.
• Вагітність та період вигодовування.

Особливості застосування

Перед прийомом мікофенолату мофетилу необхідно обов’язково звернутись до лікаря та пройти обстеження, які включають в себе: рентгенографія органів грудної клітки, виключення латентного туберкульозу за допомогою квантиферонового тесту, консультація фтизіатра за необхідності , обстеження на вірусні гепатити.

Спосіб застосування та дози

Для початку лікування препаратом мікофенолату мофетил необхідно проконсультуватись з вашим лікуючим лікарем для підбору дозування та тривалості лікування в залежності від діагнозу та варіанту перебігу захворювання.

Можливі побічні реакції

Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — свербіж шкіри, гіпертрихоз, алопеція, акне, виразки на шкірі, злоякісні новоутвори на шкірі.

З боку травної системи — гіпертрофія ясен, гінгівіт, виразковий стоматит, нудота, блювання, діарея або запор, езофагіт, біль у животі, проктит, гастроетрерит, гепатит, шлунково-кишкові кровотечі.

З боку нервової системи — запаморочення, депресія, парестезії, тремор, сонливість, кон'юнктивіт, катаракта, амбліопія.

З боку серцево-судинної системи — артеріальна гіпертензія або гіпотензія, стенокардія, фібриляція передсердь, тахікардія.

З боку опорно-рухового апарату — артралгії, міалгії, спазми м'язів, міастенія.

З боку дихальної системи — кашель, задишка, фарингіт, синусити, бронхоспазм, набряк легень, плевральний випіт, приступ бронхіальної астми.

З боку сечостатевої системи — некроз канальців нирок, дизуричні явища, альбумінурія, гематурія, гідронефроз, пієлонефрит.

Інфекційні ускладнення — сепсис, інфекції сечових шляхів, кандидоз травних шляхів, аспергільоз, герпетичні та цитомегаловірусні інфекції, грипоподібний синдром.

З боку ендокринної системи та обміну речовин — гіперглікемія (з імовірністю розвитку цукрового діабету), порушення функції паращитовидних залоз, гіперхолестеринемія, гіпопротеїнемія, збільшення маси тіла, гіпофосфатемія, гіпер- або гіпокаліємія, гіпер- або гіпокальціємія, гіперволемія, ацидоз.

Зміни в лабораторних аналізах — анемія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз, лейкопенія, поліцитемія, панцитопенія, підвищення рівня креатиніну та сечовини в крові, підвищення рівня сечової кислоти в крові, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня активності ферментів печінки в крові.

Інші побічні ефекти — лімфопроліферативні захворювання, екхімози, зниження потенції.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Ацикловір. Плазмові концентрації ацикловіру вищі при застосуванні разом із Мікофенолату мофетилом порівняно з введенням лише ацикловіру.

Антациди та інгібітори протонної помпи (ІПП). Спостерігалося зниження впливу мікофенолової кислоти (МФК), коли антациди, такі як магнію і алюмінію гідроксиди, і ІПП, в тому числі і лансопразол, пантопразол застосовували разом з Мікофенолату мофетилом.

Холестирамін. Слід обережно підходити до одночасного застосування мікофенолату мофетилу та холестираміну, враховуючи потенційну здатність зниження ефективності Мікофенолату мофетилу.

Ципрофлоксацин та амоксицилін з клавулоновою кислотою. Повідомляли про зниження предозової (мінімальної) концентрації Мікофенолату мофетилу приблизно на 50% протягом декількох днів після перорального застосування ципрофлоксацину чи амоксициліну з клавулоновою кислотою у пацієнтів з нирковими трансплантатами.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Жінки репродуктивного віку.

Слід уникати вагітності у період прийому Мікофенолату мофетилу. Тому жінки репродуктивного віку повинні використовувати принаймні 1 надійний метод контрацепції перед початком терапії Мікофенолату мофетилом, під час терапії та протягом 6 тижнів після припинення терапії, за винятком випадків, коли утримання від статевих контактів є обраним методом контрацепції. Віддається перевага одночасному застосуванню двох взаємодоповнюючих способів контрацепції.

Вагітність.

Мікофенолату мофетил протипоказано застосовувати у період вагітності, окрім випадків, коли альтернативне лікування відторгнення трансплантату відсутнє. Терапію препаратом не рекомендовано розпочинати, поки не отримано негативного результату обстеження на вагітність для запобігання випадкового застосування препарату.

Жінки репродуктивного віку мають бути проінформовані про підвищений ризик викидня та вроджених вад розвитку на початку лікування та повинні бути попереджені про запобігання вагітності та планування.

Мікофенолату мофетил є потужним тератогенним фактором. Після застосування мікофенолату мофетилу у період вагітності повідомляли про спонтанні аборти та вроджені вади розвитку.

Найчастіше спостерігалися такі вади:

• вади розвитку обличчя, такі як заяча губа, вовча паща, мікрогнатія та гіпертелоризм орбіт;
• аномалії вуха (наприклад, аномально сформоване або відсутнє зовнішнє/середнє вухо) і очей (наприклад, колобома, мікрофтальмія);
• вади розвитку пальців (наприклад, полідактилія, синдактилія, брахідактилія);
• серцеві вади (такі як дефекти передсердь і міжшлуночкової перетинки);
• мальформації стравоходу (наприклад, атрезія стравоходу);
• мальформації нервової системи (такі як розщеплення хребта – spina bifida).

Годування груддю.

Мікофенолату мофетил протипоказаний під час годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Мікофенолату мофетил має помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.

Мікофенолату мофетил може спричиняти сонливість, сплутаність свідомості, запаморочення, тремор або артеріальну гіпотензію, і тому пацієнтам рекомендується бути обережними під час керування транспортними засобами або іншими механізмами.

Вакцинація

Живі вакцини слід вводити за 4 тижня до початку прийому мікофенолату мофетілу або через 4 тижня після припинення його прийому. Антитілоутворення у відповідь на введення інших вакцин може бути знижене.

Для більш детальної інформації зверніться до інструкції даного препарату.