• Київ
вул. Дніпровська набережна, 25Як проїхати?

Графік роботи:Пн.–пт. з 8:30 до 20:00 / Сб. з 9:00 до 15:00 / Нд. - вих.

Київ, вул. Спаська, 5Як проїхати?

Графік роботи:Пн.–пт. з 8:30 до 20:00 / Сб. з 9:00 до 15:00 / Нд. - вих.

Наші телефони

044 339-59-89068 100-74-79093 100-74-79095 288-74-79

Гнійний артрит

Бактеріальний (септичний) артрит — це інфекційне ураження суглоба, яке залучає всі структури суглоба, викликається гнійною мікрофлорою і розвивається протягом декількох годин або днів.

Бактеріальний артрит може розвинутися у будь-якому суглобі, але найчастіше страждають великі суглоби кінцівок: кульшові, колінні, ліктьові і плечові. Особливості анатомічної будови суглобів (наявність ізольованої замкнутої порожнини) сприяють накопиченню гною і поширенню гнійного процесу на всі структури суглоба.

Симптоми бактеріального артриту

  • Гострий початок, що носить динамічний характер.
  • Ниючий або гострий біль, що через деякий час набуває пульсуючого або стріляючого характеру з обмеженням рухливості ураженого суглоба. Рухи різко болючі.
  • Почервоніння та інфільтрація шкірних покривів.
  • Набряклість м’яких тканин, прилеглих до хворого суглоба.
  • Деформація ураженого суглоба.
  • Яскраво виражені симптоми загальної інтоксикації.
  • Температура підвищується до фебрильних цифр, турбує сильна слабкість і розбитість. Можливі головні болі, нудота, у важких випадках — порушення свідомості. Пульс прискорений.

Коли необхідна консультація ревматолога

При різкому підвищенні температури тіла в поєднанні з почервонінням, набряком і болем в ділянці суглоба, запалення суглоба після перенесеної травми, особливо при наявності хронічного артриту (зокрема, ревматоїдного артриту) слід негайно звернутися до ревматолога. Своєчасне звернення до фахівця дозволить уникнути важких ускладнень. При відсутності спеціалізованої допомоги багаторазово зростає не тільки ризик повної інвалідизації, а й загроза життю.

Причини розвитку

Причиною захворювання є проникнення гнійних бактерій в суглобову порожнину.

Це може статися при:

  • проникаючому пораненні суглоба;
  • проникненні інфекції з навколосуглобових тканин при абсцесах;
  • флегмонах, фурункулах;
  • перенесенні збудників інфекції кров’ю або лімфою з віддалених вогнищ при гнійних запальних процесах в ЛОР-органах, гнійному холециститі, апендициті та ін;
  • потрапляння інфекції в суглобову порожнину під час медичних маніпуляцій при недотриманні правил асептики.

Фактори ризику

  • Похилий вік (50% дорослих пацієнтів складають особи старше 60 років), діти, особи зі зниженим імунітетом.
  • Ревматоїдний артрит та інші захворювання, що викликають хронічні ураження суглобів.
  • Алкоголізм, вживання ін’єкційних наркотиків.
  • Застосування постійних судинних катетерів.
  • Артроцентез або хірургічні втручання.
  • Бактеріємія.
  • Ожиріння, малорухливий спосіб життя — підвищене навантаження на суглоби призводить до розвитку мікротравм, куди легко проникає інфекція.
  • Робота в сирих холодних приміщеннях.
  • Онкологічні захворювання.
  • Хронічні захворювання (наприклад, легенів, печінки).
  • Цукровий діабет.
  • Гемодіаліз.
  • Гемофілія.

Ускладнення

При відсутності лікування гнійних процесів можливі тяжкі ускладнення:

  • повне руйнування і знерухомлення суглоба;
  • поширення нагноєння на шкіру, підшкірну клітковину, зв’язки і сухожилля з утворенням свищів, абсцесів і флегмон;
  • остеомієліт — гнійне запалення кістки;
  • стискання нервів набряклими тканинами, що супроводжується сильним болем;
  • сепсис — множинні інфекційні ураження органів і систем.

Діагностика

Лабораторні методи дослідження

  • Клінічний аналіз крові — виявляє наявність і вираженість запального процесу.
  • Біохімічний аналіз крові — білки гострої фази запалення. Прокальцитоніновий тест є необхідним і найбільш об’єктивним методом визначення поширення бактеріального інфекційного процесу.
  • Імунологічний аналіз крові — антитіла до інфекційних збудників і аутоантитіла (антитіла до власних тканин організму).
  • Дослідження синовіальної рідини: ПЛР — швидке виявлення інфекції полімеразною ланцюговою реакцією; мікробіологічні дослідження — посів на поживні середовища для виявлення збудника інфекції та його чутливості до антибіотиків.

Інструментальні методи дослідження

  • УЗД — наявність великого об’єму рідини в суглобової порожнини.
  • Рентгенологічне дослідження — кісткові зміни в порожнині суглоба. Не дозволяє підтвердити діагноз гострої інфекції, але допомагає виключити інші патологічні зміни.
  • Комп’ютерна томографія (КТ) — більш точне дослідження кісткових структур.
  • Магнітно-резонансна томографія (МРТ) — дослідження м’яких тканин.
  • Діагностична артроскопія — огляд внутрішньої поверхні суглоба і взяття синовіальної рідини на дослідження; може бути замінена аспіраційною біопсією — взяттям синовіальної рідини на дослідження шприцом (пункція суглоба).

Лікування бактеріального артриту

Підхід до лікування інфекційного артриту багато в чому визначається формою захворювання. При синовіїті лікування консервативне. Спочатку обирають антибіотик, що діє на найбільш ймовірних збудників. Надалі лікування коригують з урахуванням результатів посіву і чутливості мікроорганізму до антибіотиків.

Крім антибіотикотерапії, при гострих бактеріальних артритах необхідне дренування інфікованого суглоба з видаленням гною.

НПЗЗ допомагають зменшити біль і запалення.

Хірургічні методи лікування призначаються на ранніх стадіях при відсутності ефекту від медикаментозної терапії. Застосовують наступні хірургічні методи лікування гнійного артриту:

  • видалення гною з суглобової порожнини шприцом з промиванням її антисептичними розчинами і введенням антибіотиків;
  • лікувальна артроскопія — та ж процедура проводиться через невеликі проколи на шкірі за допомогою артроскопа; крім гною можна видалити невеликі шматочки некротизованих тканин, відламки хряща;
  • артротомія — проводиться рідко в запущених випадках; суглоб розкривається, очищається від гною, промивається і вставляється дренаж для систематичного промивання;
  • при інфікуванні протеза висікають уражені тканини і встановлюють новий протез на тлі тривалого курсу антибактеріальної терапії.

Допомога в домашніх умовах

При гострому гнійному артриті необхідна іммобілізація суглоба протягом перших кількох днів для зменшення болю з подальшим проведенням активних і пасивних рухів для зниження ризику розвитку контрактур, а також помірні силові вправи.

Для відновлення функції кінцівки також дуже важливо повноцінне харчування. Важливо отримувати достатньо білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінералів та інших корисних речовин. Це молочно-рослинна їжа, нежирне м’ясо, риба, морепродукти, яйця, горіхи, овочі, фрукти. З раціону потрібно виключити продукти, що подразнюють тканини. Це смажені, гострі, солоні, копчені страви, солодощі, алкоголь.

Профілактика бактеріального артриту

Профілактичними заходами щодо запобігання гнійного процесу в суглобі є ранні операції при остеомієліті, своєчасне лікування флегмон і абсцесів, адекватна допомога при інфекційних захворюваннях, а також правильна організація обробки випадкових ран і відкритих переломів.

Особам, які перенесли артрит, слід:

  • відмовитись від шкідливих звичок;
  • вести здоровий спосіб життя;
  • регулярно здійснювати прогулянки на свіжому повітрі;
  • загартовуватися займатися лікувальною
  • гімнастикою, плаванням;
  • виключити важкі фізичні навантаження, травми, стреси;
  • правильно харчуватися, стежити за своєю вагою;
  • своєчасно лікувати всі гострі і хронічні захворювання;
  • продовжувати спостерігатися у лікаря;
  • проходити призначені обстеження і при необхідності — протирецидивне лікування.
Записатися на прийом

Заповніть форму і адміністратор зв'яжеться з Вами.
Вкажіть бажану дату і час запису, лікаря, необхідні послуги і іншу важливу інформацію:

Попередній запис за телефонами: