Белімумаб

Белімумаб є моноклональним антитілом імуноглобуліну людини IgGlλ, специфічним до протеїну стимулятора B-лімфоцитів (BLyS, які також називаються BAFF та TNFSF13В).

Клінічне застосування белімумабу

Белімумаб застосувується, як додаткова терапія у дорослих хворих на системний червоний вовчак з високим ступенем активності захворювання, незважаючи на стандартну терапію.

У поєднанні з фоновою імуносупресивною терапією для лікування дорослих пацієнтів з активним вовчаковим нефритом.

Протипоказання

• Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату.
• Активний туберкульоз або інші тяжкі інфекції, такі як сепсис та опортуністичні інфекції.
• Помірна та тяжка серцева недостатність (III/IV клас за NYHA).

Особливості щодо застосування

Застосування белімумабу не рекомендується для лікування тяжкого активного системного червоного вовчака з переважним ураженням центральної нервової системи та якщо у пацієнта є один з перелічених супутніх станів:

• ВІЛ;
• гепатит В або С (наявний або в анамнезі);
• гіпогаммаглобулінемія (IgG < 400 мг/дл) або дефіцит IgA (IgA<10 мг/дл);
• трансплантація органа або трансплантація стовбурових клітин/кісткового мозку, або трансплантація нирок.

Спосіб застосування та дози

Рекомендованим режимом дозування препарату є 10 мг/кг маси тіла у дні лікування 0, 14 та 28 з 4-тижневим інтервалом у подальшому. Постійно слід моніторувати стан пацієнта. Якщо немає покращення контролю за захворюванням після лікування протягом 6 місяців, слід розглянути можливість припинення лікування белімумабом.

Можливі побічні реакції

Найчастішою побічною реакцією була інфекція верхніх дихальних шляхів. Найбільш серйозні небажані реакції, про які повідомлялося, включали серйозні інфекції (в тому числі сепсис, пневмонію, туберкульоз, інвазивні грибкові та опортуністичні інфекції), демієлінізуючі порушення, реактивацію вірусу гепатиту В (HBV), застійну серцеву недостатність, аутоімунні процеси (вовчакоподібний синдром), гематологічні реакції, серйозні системні реакції гіперчутливості (включаючи анафілактичні реакції), васкуліт, лімфому та лейкемію.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Комбіноване застосування белімумабу з іншими препаратами, спрямованими на В-клітини, або з внутрішньовенним циклофосфамідом повинне бути з обережністю та ретельним моніторингом пацієнта.

Вагітність та грудне вигодовування

З огляду на недостатність даних — прийом белімумабу вагітним та годуючим жінкам — не рекомендовано.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Не проводилось досліджень впливу белімумабу на здатність керувати автомобілем та іншими механічними засобами. З огляду на фармакологію белімумабу, не прогнозується жодних шкідливих впливів на таку діяльність.

Вакцинація

Живі вакцини не слід застосовувати одночасно з белімумабом або за 30 днів до застосування препарату, оскільки клінічна безпека застосування не встановлена. Наявних даних щодо вторинної трансмісії інфекції від пацієнтів, які отримують живі вакцини, до пацієнтів, які отримують белімумаб, немає.

Для більш детальної інформації зверніться до інструкції даного препарату.