Антидепресанти — знайомимось із поширеними препаратами

Меланхолійна зимова пора у самому розпалі, тож сьогодні, ми з вами продовжимо занурення у тему антидепресантів.

Зокрема, ми зупинимось на препаратах, що мають в основі:

• прегабалін;
• есциталопрам;
• амітриптилін;
• бензодіазепінові похідні (гідазепам);
• фенобарбітал.

Добір антидепресантів – це кропітка робота, що потребує багато зусиль як з боку лікаря, так і з боку пацієнта. Дуже важливо знати, про особливості препаратів, адже вони мають різноманітний вплив та побічну дію.

Розгляньмо детальніше кожен з них:

Фенобарбітал – належить до групи барбітуратів, має виражений заспокійливий і снодійний ефект. Він є частиною поширених препаратів: корвалол, валокордін тощо. Ситуаційне використання препарату шкоди не зробить, а ось тривале щоденне вживання призведе до появи залежності до барбітуратів.

Тому, якщо ви маєте хронічні проблеми зі сном, варто звернутись до спеціаліста, а не самостійно безконтрольно вживати ліки.

Бензодіазепіни або транквілізатори – в Україні ця група представлена препаратами гідазепам і феназепам. Їх часто призначають у перші 2 тижні разом з антидепресантами, щоб уникнути побічних ефектів. Вони діють швидко, проте при неправильному і тривалому застосуванні починає розвиватися залежність.

Прегабалін – належить до протисудомних препаратів. Він розроблений для лікування епілептичних нападів, проте має гарний знеболювальний ефект при фіброміалгічному і нейропатичному больових синдромах.

Прегабалін має накопичувальний ефект, доза для кожного окремого випадку розраховується індивідуально, відповідно до симптомів. Збільшення дозування відбувається щотижня, а ефект очікується протягом перших 3 тижнів.  Якщо так сталося, що ви досягли максимального дозування, а ефекту протягом 2 тижнів все ще немає – вам із вашим лікарем варто переглянути алгоритм лікування.

Есциталопрам – найбільш відомий представник, так званої, групи СІЗЗС (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну). Його вживання розпочинається з мінімальних дозувань і протягом певного часу підвищується.

Ефект очікується не раніше, ніж через 3-4 тижні. Вживається препарат довго (найкоротший курс становить 8-12 місяців).

Сертралін – як і есциталопрам, це препарат групи СІЗЗС, але він має дещо більші стимулювальні властивості.

Дулоксетин – препарат є доволі цікавим, адже він входить до протоколу лікування фіброміалгії.

Амітриптилін – це препарат найстарішого, 1 покоління антидепресантів, який не втратив актуальності й у наш час. У низькому дозуванні він часто використовується для лікування нейропатичного і фіброміалгічного болю. У високих дозах амітриптилін зараз майже не застосовується (у зв’язку з токсичним впливом на серце, нирки та печінку).

Кветіапін – ліки, що у низьких дозах (до 50 -100 мг/ добу) часто призначаються в комплексі з антидепресантами для посилення їх ефекту (особливо при порушеннях сну).

І на завершення поговоримо еглоніл (сульпірид). Препарат належить до когорти нейролептиків, але він добре діє при психосоматичних розладах (особливо у зоні кишково-шлункового тракту). Його часто призначають у гастроентерологічній практиці. 

Але, еглоніл має один суттєвий недолік – він завжди збільшує рівень пролактину, що призводить до гормональних порушень і набору ваги. Якщо дози невеликі (до 50 мг на добу) і тривалість вживання не більше 1 місяця – побічних ефектів не буде.

Наразі, ми із  вами ознайомились з особливостями дії основних препаратів, які найбільш часто зустрічаються у практиці ревматолога. Також, зараз синтезуються нові препарати, проте і поточні не втрачають своєї актуальності.

Якщо вам потрібна телеконсультація ревматолога, будь ласка, звертайтесь.

Бережіть себе та уважно слідкуйте за власним здоров’ям!