Шийний спондильоз

Шийний спондильоз — хронічне захворювання хребта, пов’язане з дистрофічними змінами в кістках шиї (хребцях) і міжхребцевих дисках, що призводить до стиснення спинного мозку в ділянці шиї.

Шийний спондильоз зазвичай розвивається у людей середнього та похилого віку. Серед людей старше 60 років він є частою причиною порушення роботи спинного мозку.

Симптоми шийного спондильозу

• Локалізований біль в ділянці дистрофічних змін хребців.
• Біль посилюється при рухах, зменшується у спокої, виникає у відповідь на обертальні рухи і розгинання хребта.
• Наростає при розгинанні і слабшає при згинанні.
• Не поширюється далеко від зони ураження, може віддавати в руку, але не нижче ліктьового згину.
• Біль розсіяний, без чітких меж.
• Ранкова скутість до 30 хвилин, наростання болю до вечора.
• Посилення болю в статичних положеннях.
• Розвантаження хребта і розминка послаблюють біль.

Як правило, важко знайти зручне положення для сну, що супроводжується частими підйомами вночі від болю в шиї через незручне положення голови, що викликає додаткове навантаження на суглоби і зв’язки шийного відділу хребта.

Іншим поширеним симптомом є м’язова слабкість. Слабкість м’язів ускладнює підйом рук або взяття предметів.

Коли необхідна консультація ревматолога

У разі появи оніміння або поколювання в плечах, верхніх або нижніх кінцівках, появи частих головних болів, важливо якомога швидше відвідати консультацію ревматолога для проходження діагностики та проведення відповідного лікування.

Незважаючи на те, що спондильоз є частиною вікових змін, в даний час існують медикаментозні засоби та інші заходи, які дозволяють поліпшити самопочуття і повернути працездатність.

Причини розвитку

Найбільш ймовірні причини розвитку шийного спондильозу:

• Дегенерація шийних хребців внаслідок розвитку остеоартриту. Кістка хребця намагається компенсувати цю дегенерацію і відновитися. Це призводить до ненормального розростання кістки (шпори) і звуження спинномозкового каналу в ділянці шиї. Диски між хребцями теж дегенеруют і втрачають здатність амортизувати навантаження. В результаті може розвинутися стиснення спинного мозку, що викликає порушення його роботи.
• Грижа міжхребцевого диска. У міжхребцевих дисках можуть утворитися тріщини, що дозволяє амортизуючому матеріалу диска витікати. Витіснені диски можуть створювати компресійний вплив на корінці або спинний мозок з розвитком певних симптомів (біль, порушення чутливості, м’язова слабкість).
• Травма. Хлистова травма (різке розгинання-згинання в шийному відділі) прискорює дегенеративні процеси.

Фактори ризику

• Вроджені аномалії розвитку кістково-суглобової системи, що виражаються сколіозом, лордозом та іншими порушеннями постави.
• Обмінні порушення.
• Відсутність фізіологічних навантажень на шийний відділ хребта: тривала робота за комп’ютером, неправильний вибір подушки.
• Робота, пов’язана з підняттям важких предметів.
• Високий індекс маси тіла та гіподинамія.
• Аутоімунні захворювання.

Ускладнення

Ускладненням шийного спондильозу є хронічний больовий синдром — біль різної інтенсивності більше трьох місяців. Навіть застосовуючи терапію, не завжди вдається усунути запалення і відновити пластичність сполучної тканини за цей термін.

Тривалий перебіг спондильозу характеризується значним пошкодженням кісткової тканини, що підвищує небезпеку травматизму. Наприклад, незначна травма шиї в зв’язку з падінням або різким рухом голови може спричинити серйозні травми спинного мозку.

Діагностика

Інструментальні методи дослідження

Найбільш інформативними способами підтвердження дегенеративно-дистрофічних захворювань опорно-рухової системи є комп’ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ).

Комп’ютерна томографія дозволяє більш детально, в порівнянні з простою рентгенографією, візуалізувати хребет, стеноз каналу, деструкцію кісткової тканини, остеофіти.

Магнітно-резонансне сканування показує стан дисків, стадію розвитку грижі, розміри випинання, зміни суглобів, зв’язок і нервів, включаючи компресію спинного мозку.

Мієлограма — при цій процедурі використовується введення контрасту в певні ділянки хребта. Потім використовується КТ-сканування або рентгенографія для отримання більш докладних зображень цих ділянок.

Електроміографія (ЕМГ) використовується для перевірки функціональності нервових волокон, метод перевіряє електричну активність нервів і проведення імпульсів до м’язів.

Електронейроміографія (ЕНМГ) визначає швидкість і силу сигналів, які посилає нерв, проведення імпульсів по м’язах, що дозволяє визначити наявність і рівень пошкодження нервових волокон.

Лікування шийного спондильозу

Завдання лікування шийного спондильозу — це зниження больових проявів, зменшення ризику постійного ушкодження і відновлення нормального способу життя.

Методи лікування спондильозу шийного відділу хребта включають іммобілізацію шиї, консервативне лікування і модифікацію способу життя.

Іммобілізація шиї (за допомогою м’якого коміра або жорсткого ортеза) часто використовується в якості неоперативного методу лікування болю в ділянці шиї. У міру поліпшення симптомів комір необхідно носити тільки під час напруженої роботи. Зрештою, можна припинити носіння коміра.

Лікувальна фізична культура

Консервативна терапія проводиться за допомогою наступних медикаментозних засобів:

Нестероїдні протизапальні засоби. Створюють виражений ефект при усуненні запального процесу і хворобливих відчуттів.

Антидепресанти. Призначаються фахівцями, якщо є хронічний больовий синдром.

Міорелаксанти. Є ефективними при наявності м’язових спазмів у шийному відділі.

Якщо є важка симптоматика, яка резистентна до проведених консервативних методів лікування, то може знадобитися операція.

Показання до хірургічної декомпресії включають:

• виражений біль, що не реагує на вищезазначену терапію;
• порушення з боку спинного мозку (наприклад, прогресуюча слабкість, дисфункція кишечника і сечового міхура).

Допомога в домашніх умовах

Корекція способу життя включає навчання методам міорелаксації, контроль над зміною положення тіла під час роботи. Така корекція забезпечить зменшення вираженості клінічних проявів, попередження рецидивів захворювань у майбутньому.

Лікувальна фізична культура. Вправи, які використовуються для лікування болю в шиї, включають в себе ізометричні вправи для зміцнення шиї, на розтяжку і гнучкість шиї і плечей, фізичні навантаження для зміцнення спини і аеробні вправи.

У кожному конкретному випадку підбирається комплекс гімнастичних вправ. Їх можна легко виконувати в домашніх умовах. Після такого лікування істотні поліпшення наступають вже через три тижні. Але це за умови систематичних і регулярних занять.

Профілактика шийного спондильозу

Обмежити несприятливі навантаження:

• уникати тривалих фіксованих незручних положень голови (уві сні, при роботі за комп’ютером), ривкових рухів і вібрацій;
• ергономічно організувати робоче місце, правильно розташувати монітор;
• періодично робити перерви в роботі, гімнастику і проводити самомасаж найбільш напружених м’язів шиї.

Когнітивно-поведінкова психотерапія, намагатися виключити травмуючі ситуації.

Використовувати індивідуально підібрані ортопедичні подушки.