Гостра ревматична лихоманка

Гостра ревматична лихоманка (ревматизм) – запальне захворювання серця і суглобів, яке може розвинутися, як ускладнення недостатньо ефективного лікування захворювань, викликаних стрептококовою інфекцією (ангіна, скарлатина та ін.).

Гостра ревматична лихоманка (ГРЛ) частіше зустрічається у дітей від 5 до 15 років, рідше у дітей молодшого віку і дорослих. Незважаючи на те, що стрептококова інфекція досить поширена, ГРЛ зустрічається рідко в Сполучених Штатах та інших розвинених країнах, що обумовлено ефективною та вчасною антибактеріальною терапією стрептококової інфекції. Однак, у багатьох країнах, що розвиваються, захворюваність на ГРЛ зберігається високою.

ГРЛ може завдати непоправної шкоди серцю, а саме пошкодження серцевих клапанів, міокарда з подальшим розвитком серцевої недостатності. Лікування спрямоване на усунення стрептококової інфекції, зменшення пошкодження серця і суглобів, запобігання повторних загострень захворювання.

Симптоми гострої ревматичної лихоманки

Симптоми ГРЛ досить варіабельні. Можуть виникати один або кілька симптомів одночасно, при тривалому перебігу захворювання в клінічній картині можуть переважати ті чи інші симптоми. ГРЛ зазвичай розвивається приблизно через два-чотири тижні після перенесеної стрептококової інфекції.

Ознаки та симптоми ГРЛ є результатом запалення в серці, суглобах, шкірі або центральній нервовій системі та включають наступне:

• лихоманка – стійке підвищення температури тіла, іноді до 38-39 градусів;
• загальна втома;
• хворобливі та чутливі суглоби (найчастіше колінні, гомілковостопні, ліктьові і суглоби кистей);
• мігруючий біль і набряклість суглобів;
• суглоби опухлі, шкіра над ними гаряча на дотик та гіперемована, запалення суглобів зберігається протягом декількох днів, потім настає зворотній розвиток запалення з відновленням функції суглобів;
• біль у ділянці серця, задишка і серцебиття, що посилюються при фізичному навантаженні;
• при дослідженні серця відзначається збільшення його розмірів, серцеві шуми, порушення ритму серцевої діяльності;
• на шкірі – плаский або злегка виступаючий, безболісний висип з рваними краями (кільцеподібна еритема);
• різкі, некеровані рухи (так звана хорея) найчастіше рук, ніг, посмикування м'язів обличчя;
• спалахи незвичної поведінки, такі як плач або недоречний сміх, що супроводжується хореєю.

Коли необхідна консультація ревматолога

Зверніться до лікаря-отоларинголога, якщо у вас є гостра або хронічна стрептококова інфекція верхніх дихальних шляхів. Правильне лікування стрептококової інфекції допоможе запобігти розвитку ГРЛ.

При появі будь-яких зазначених вище симптомів через 2-4 тижні після перенесеної стрептококової інфекції, необхідна консультація ревматолога.

Причини розвитку

ГРЛ виникає внаслідок зараження бактерією стрептокок (групи А). Стрептокок групи А викликає запалення у верхніх дихальних шляхах (ангіна, загострення хронічного тонзиліту). Стрептококова інфекція може викликати запальні зміни на шкірі або в інших частинах тіла, проте ця локалізація рідше призводить до ГРЛ.

Зв'язок між стрептококовою інфекцією і ГРЛ чітко встановлений. Стрептокок містить білок, подібний до того, який міститься в певних тканинах організму. Таким чином, клітини імунної системи, які зазвичай націлюються на бактерії, можуть атакувати власні тканини організму, подібно до інфекційних агентів, особливо це стосується тканин серця, суглобів, шкіри і центральної нервової системи. Ця реакція імунної системи призводить до запалення.

Якщо пацієнту своєчасно призначені антибіотики для усунення стрептококової інфекції і він буде відповідально приймати ліки, шанси на розвиток ГРЛ значно зменшуються. При наявності у Вашої дитини одного або кілька епізодів стрептококової ангіни або скарлатини, зверніться до отоларинголога і при необхідності до лікаря-ревматолога.

Фактори ризику

Фактори, які можуть збільшити ризик виникнення ГРЛ:

• Сімейний анамнез. Деякі люди мають гени, які можуть сприяти схильності до розвитку ГРЛ.
• Тип стрептококів. Певні штами стрептококів більш схильні викликати розвиток ГРЛ, ніж інші.
• Фактори навколишнього середовища. Більш високий ризик виникнення захворювання пов'язаний з перенаселенням, поганою санітарією та іншими умовами, які можуть легко призвести до швидкої передачі або множинного впливу стрептококової інфекції.

Ускладнення

Запалення, викликане ревматичною лихоманкою, може тривати від декількох тижнів до декількох місяців. У деяких випадках запалення викликає важкі ускладнення.

Ревматична хвороба серця – пошкодження клапанів серця, внаслідок перенесеної ГРЛ. Найбільш часто уражається клапан серця між лівим передсердям і лівим шлуночком (мітральний клапан), але і інші клапани також можуть залучатися в патологічний процес.

Ревматична хвороба серця може призвести до:

• Стенозу клапана. Звуження клапана, яке зменшує кровотік.
• Недостатності клапана з регургітацією. Це рух крові у зворотному напрямку внаслідок дефекту клапана.
• Пошкодження серцевого м'яза. Запалення, пов'язане з ГРЛ, може послабити серцевий м'яз, впливаючи на здатність скорочуватися.

Пошкодження мітрального та інших серцевих клапанів, оболонок серця може призвести:

• до порушення ритму серцевої діяльності;
• серцевої недостатності – нездатності серця підтримувати адекватну циркуляцію крові в організмі.

Діагностика

Діагноз ґрунтується на детальному вивченні історії хвороби, фізикальному огляді та проведенні інструментальних і лабораторних діагностичних тестів.

Лабораторні методи дослідження:

• антитіла до стрептококу (АСЛ-О);
• фактичне визначення наявності бактерій (мазок і бактеріальний посів з носа, зіву);
• запальні маркери крові (С-реактивний білок і швидкість осідання еритроцитів у загальному аналізі крові).

Інструментальні методи дослідження:

Електрокардіограма (ЕКГ). Записує електричну активність серця. Порушення ритму, зміни амплітуди імпульсів на ЕКГ можуть вказувати на запалення серцевого м'яза.

Ехокардіограма (Ехо-КГ). Використовуються ультразвукові хвилі для створення зображення серця на екрані, цей тест дозволяє виявити зміни клапанів, порожнин серця і оцінити функціональні можливості серця.

Лікування гострої ревматичної лихоманки

Метою лікування ГРЛ є усунення стрептококової інфекції, полегшення симптомів, контроль запалення і запобігання рецидивам захворювання.

Лікування включає в себе:

• Антибіотики. Найчастіше проводиться лікування антибіотиками пеніцилінового ряду або іншою групою антибактеріальних препаратів для усунення стрептококової інфекції протягом 10-14 днів. Після того, як пацієнт завершить повний курс антибіотикотерапії, йому пропонують перейти на введення продовжених антибіотиків для запобігання повторень ревматичних атак. Профілактичне лікування найчастіше триває до 21-річного віку (якщо мова йде про дитину) або до тих пір, поки у пацієнта не буде активації захворювання протягом не менше 5 років.
• Протизапальні препарати. Найчастіше призначаються аспірин або інші види нестероїдних протизапальних препаратів, щоб зменшити запалення, лихоманку і біль. Якщо симптоми досить серйозні чи немає адекватної реакції на нестероїдні протизапальні препарати, необхідно додати до терапії глюкокортикоїди.
• Протисудомні препарати. Для мимовільних рухів, що викликані хореєю, запропоновані протисудомні препарати, такі як вальпроєва кислота або карбамазепін.

Допомога в домашніх умовах

Необхідний постільний режим і обмеження діяльності до тих пір, поки не буде зменшення запалення, болю та інших симптомів. Якщо є ушкодження серця, пацієнту необхідний постільний режим протягом декількох тижнів.

Профілактика гострої ревматичної лихоманки

Єдиний спосіб профілактики ГРЛ – своєчасне виявлення і адекватне лікування стрептококової інфекції відповідними антибактеріальними препаратами.