Еритема вузлувата

Вузлувата еритема — запальне ураження дрібних судин шкіри і підшкірної жирової клітковини, що є різновидом панікуліту (запалення жирової клітковини), яке розвивається на тлі інших захворювань або носить ідіопатичний характер.

Вузлувата еритема спостерігається зазвичай у жінок, може зустрічатися в будь-якому віці, але частіше спостерігається у молодих людей у ​​віці 20-40 років.

Симптоми вузлуватої еритеми

• Поява на шкірі вузлуватих висипів, причому вузли утворюються в нижніх, найбільш щільних шарах дерми або в підшкірному шарі жирової клітковини і підносяться над рівнем шкіри. Розміри вузлів варіюють від 0,5 до 5 см, навколо них утворюється набряк, через який межі вузла розмиваються.
• Швидке збільшення в розмірах вузлів, що утворилися під шкірою. Через деякий час ріст припиняється.
• Хворобливість вузлів — один з характерних симптомів. Біль може проявлятися спонтанно або тільки при натисканні на запалену ділянку шкіри.
• Через два-три тижні вузли починають зменшуватися, потім повністю зникають. Шкіра над вузлами спочатку має яскравий рожево-червоний колір, який в подальшому стає синюшним, бурим і, нарешті, жовто-зеленим.
• Найбільш типова локалізація вузлів — ділянка гомілок. Елементи еритеми можуть зустрічатися скрізь, де є підшкірна жирова клітковина: на стегнах, литках, сідницях, передпліччях, обличчі і навіть епісклері очного яблука.
• Еритема має гострий початок і супроводжується лихоманкою, загальним нездужанням, ознобом, погіршенням апетиту.
• Болі і запалення в суглобах — ще одна характерна ознака. Вражаються великі суглоби: з’являється набряк тканин, болючість при пальпації, скутість вранці, локально підвищується температура.

Коли необхідна консультація ревматолога

Варто звернутися по консультацію ревматолога, якщо Ви помітили будь-які ознаки вузлуватої еритеми: круглі і болючі вузли на гомілках, лихоманку, біль і набряк суглобів.

Причини розвитку

Причини розвитку вузлуватої еритеми невідомі, але припускається участь імунних реакцій, оскільки дане захворювання часто розвивається на тлі процесу системного захворювання.

Фактори ризику

• Інфекційні агенти, зокрема бактеріальні інфекції (стрептококова інфекція, туберкульоз, кишкові інфекції (ієрсініоз, сальмонельоз)), віруси (Епштейна-Барр, гепатиту В), грибкові інфекції (кокцидіомікоз, гістоплазмоз);
• Саркоїдоз;
• Запальні захворювання кишечника;
• Прийом лікарських препаратів (сульфаніламідів, йодидів, бромідів, пероральних контрацептивів);
• Гематологічні злоякісні пухлини і солідні раки;
• Вагітність і пов’язана з нею гормональна перебудова жіночого організму, причому ризик розвитку вузлуватої еритеми істотно зростає при наявності в анамнезі вагітної жінки хронічних інфекційних вогнищ.

Ускладнення

Сама по собі вузлувата еритема не є небезпечною, якщо не супроводжує інші серйозні патології. Часто вузлувата еритема виникає ще до перших проявів основного захворювання. Тому раннє обстеження і початок терапії запобігають розвитку різних ускладнень.

Діагностика

Діагноз вузлуватої еритеми встановлюється на підставі клінічної картини. Однак для вибору лікування необхідно встановити причинно-значущі і супутні захворювання. З цією метою пацієнтові можуть бути призначені наступні дослідження.

Лабораторні методи дослідження

Клінічний аналіз крові — виявляється підвищена швидкість осідання еритроцитів (у 60-85%), лейкоцитоз з переважанням нейтрофілів.

Біохімічний аналіз крові — визначення С-реактивного білка, загального білка, альбуміну, фракцій глобулінів, дослідження функції печінки (АСТ, АЛТ і ін.), підшлункової залози (амілаза, ліпаза) та інших органів.

Імунологічний аналіз крові — визначення в крові маркерів вірусного гепатиту В і С, хламідіозу, ієрсиніозу, АСЛО, маркерів аутоімунних захворювань: РФ, АНФ, ANCA.

Бактеріологічний посів з носа і зіву з визначенням чутливості до антибіотиків.

Інструментальні методи дослідження

Для виявлення можливих причин виконують інші обстеження, які можуть включати рентгенографію і / або комп’ютерну томографію органів грудної клітки, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини і малого таза.

Іноді для підтвердження діагнозу виконують біопсію — вузол видаляють і досліджують під мікроскопом.

Лікування вузлуватої еритеми

• У гострий період, коли присутні яскраві симптоми запалення і виражений біль, застосовуються протизапальні препарати, що володіють, крім іншого, знеболюючою дією.Часто їх призначають не тільки всередину або у вигляді ін’єкцій, а й місцево на ділянку ураження у вигляді компресів.
• Припиняють прийом препаратів, які можуть бути причиною вузлової еритеми, і проводять лікування основних захворювань.
• Якщо вузлувата еритема розвинулася на тлі інфекційного захворювання бактеріальної або вірусної етіології, застосовують специфічні антибактеріальні або противірусні препарати, що обираються з урахуванням конкретного збудника і його чутливості до того чи іншого лікарського засобу.
• При виражених ознаках запалення показано застосування глюкокортикоїдів. Однак вони не є препаратами вибору, оскільки можуть погіршувати перебіг основної інфекції, навіть якщо вона не була виявлена.

Допомога в домашніх умовах

• При вперше виявленій вузлуватій еритемі необхідно дотримуватися постільного режиму;
• Рекомендовано тримати ноги в піднятому положенні, використовувати еластичні бинти і панчохи;
• Холодні компреси.

Профілактика вузлуватої еритеми

Основою профілактичних заходів є раннє виявлення чинників, що провокують розвиток вузлуватої еритеми та їх усунення, зокрема раціонально лікувати основне і супутні захворювання.

Оскільки прояви вузлуватої еритеми можуть посилюватися в результаті переохолодження або перегрівання, надмірної інсоляції, необхідно уникати подібних впливів.