Еритема вузлувата

Вузлувата еритема — запальне ураження дрібних судин шкіри і підшкірної жирової клітковини, що є різновидом панікуліту (запалення жирової клітковини), яке розвивається на тлі інших захворювань або носить ідіопатичний характер.

Вузлувата еритема спостерігається зазвичай у жінок, може зустрічатися в будь-якому віці, але частіше спостерігається у молодих людей у ​​віці 20-40 років.

Симптоми вузлуватої еритеми

• Поява на шкірі вузлуватих висипів, причому вузли утворюються в нижніх, найбільш щільних шарах дерми або в підшкірному шарі жирової клітковини і підносяться над рівнем шкіри. Розміри вузлів варіюють від 0,5 до 5 см, навколо них утворюється набряк, через який межі вузла розмиваються.
• Швидке збільшення в розмірах вузлів, що утворилися під шкірою. Через деякий час ріст припиняється.
• Хворобливість вузлів — один з характерних симптомів. Біль може проявлятися спонтанно або тільки при натисканні на запалену ділянку шкіри.
• Через два-три тижні вузли починають зменшуватися, потім повністю зникають. Шкіра над вузлами спочатку має яскравий рожево-червоний колір, який в подальшому стає синюшним, бурим і, нарешті, жовто-зеленим.
• Найбільш типова локалізація вузлів — ділянка гомілок. Елементи еритеми можуть зустрічатися скрізь, де є підшкірна жирова клітковина: на стегнах, литках, сідницях, передпліччях, обличчі і навіть епісклері очного яблука.
• Еритема має гострий початок і супроводжується лихоманкою, загальним нездужанням, ознобом, погіршенням апетиту.
• Болі і запалення в суглобах — ще одна характерна ознака. Вражаються великі суглоби: з’являється набряк тканин, болючість при пальпації, скутість вранці, локально підвищується температура.

Коли необхідна консультація ревматолога

Варто звернутися до ревматолога, якщо Ви помітили будь-які ознаки вузлуватої еритеми: круглі і болючі вузли на гомілках, лихоманку, біль і набряк суглобів.

Причини розвитку

Причини розвитку вузлуватої еритеми невідомі, але припускається участь імунних реакцій, оскільки дане захворювання часто розвивається на тлі процесу системного захворювання.

Фактори ризику

1. Інфекційні агенти, зокрема бактеріальні інфекції (стрептококова інфекція, туберкульоз), віруси (Епштейна-Барр, гепатиту В), грибкові інфекції (кокцидіомікоз, гістоплазмоз);
2. Саркоїдоз;
3. Запальні захворювання кишечника;
4. Прийом лікарських препаратів (сульфаніламідів, йодидів, бромідів, пероральних контрацептивів);
5. Гематологічні злоякісні пухлини і солідні раки;
6. Вагітність і пов’язана з нею гормональна перебудова жіночого організму, причому ризик розвитку вузлуватої еритеми істотно зростає при наявності в анамнезі вагітної жінки хронічних інфекційних вогнищ.

Ускладнення

Сама по собі вузлувата еритема не є небезпечною, якщо не супроводжує інші серйозні патології. Часто вузлувата еритема виникає ще до перших проявів основного захворювання. Тому раннє обстеження і початок терапії запобігають розвитку різних ускладнень.

Діагностика

Діагноз вузлуватої еритеми встановлюється на підставі клінічної картини. Однак для вибору лікування необхідно встановити причинно-значущі і супутні захворювання. З цією метою пацієнтові можуть бути призначені наступні дослідження.

Лабораторні методи дослідження

Клінічний аналіз крові — виявляється підвищена швидкість осідання еритроцитів (у 60-85%), лейкоцитоз з переважанням нейтрофілів.

Біохімічний аналіз крові — визначення С-реактивного білка, загального білка, альбуміну, фракцій глобулінів, дослідження функції печінки (АСТ, АЛТ і ін.), підшлункової залози (амілаза, ліпаза) та інших органів.

Імунологічний аналіз крові — визначення в крові маркерів вірусного гепатиту В і С, хламідіозу, ієрсиніозу, АСЛО, маркерів аутоімунних захворювань: РФ, АНФ, ANCA.

Бактеріологічний посів з носа і зіву з визначенням чутливості до антибіотиків.

Інструментальні методи дослідження

Для виявлення можливих причин виконують інші обстеження, які можуть включати рентгенографію і / або комп’ютерну томографію органів грудної клітки, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини і малого таза.

Іноді для підтвердження діагнозу виконують біопсію — вузол видаляють і досліджують під мікроскопом.

Лікування вузлуватої еритеми

• У гострий період, коли присутні яскраві симптоми запалення і виражений біль, застосовуються протизапальні препарати, що володіють, крім іншого, знеболюючою дією.Часто їх призначають не тільки всередину або у вигляді ін’єкцій, а й місцево на ділянку ураження у вигляді компресів.
• Припиняють прийом препаратів, які можуть бути причиною вузлової еритеми, і проводять лікування основних захворювань.
• Якщо вузлувата еритема розвинулася на тлі інфекційного захворювання бактеріальної або вірусної етіології, застосовують специфічні антибактеріальні або противірусні препарати, що обираються з урахуванням конкретного збудника і його чутливості до того чи іншого лікарського засобу.
• При виражених ознаках запалення показано застосування глюкокортикоїдів. Однак вони не є препаратами вибору, оскільки можуть погіршувати перебіг основної інфекції, навіть якщо вона не була виявлена.

Допомога в домашніх умовах

• При вперше виявленій вузлуватій еритемі необхідно дотримуватися постільного режиму;
• Рекомендовано тримати ноги в піднятому положенні, використовувати еластичні бинти і панчохи;
• Холодні компреси.

Профілактика вузлуватої еритеми

Основою профілактичних заходів є раннє виявлення чинників, що провокують розвиток вузлуватої еритеми та їх усунення, зокрема раціонально лікувати основне і супутні захворювання.

Оскільки прояви вузлуватої еритеми можуть посилюватися в результаті переохолодження або перегрівання, надмірної інсоляції, необхідно уникати подібних впливів.