Кіста Бейкера (підколінний бурсит) – являє собою щільне еластичне утворення округлої форми в підколінній ямці, заповнене рідиною і викликає відчуття розпирання і болю під коліном.
Симптоми кісти Бейкера
- Біль, відчуття тиску в підколінній ямці, частіше виникає як наслідок значних фізичних навантажень (тривала ходьба, біг, присідання, підйом вантажів та ін.).
- Часто супроводжується болем і набряком колінного суглоба, порушенням його функції – неможливістю повністю зігнути коліно.
- Пальпаторно визначається округле, щільне утворення в підколінній ямці.
Коли необхідна консультація ревматолога
Ви відчули біль при згинанні колінного суглоба і наявність округлого утворення в підколінній ямці – необхідна консультація ревматолога.
Причини розвитку
При продукції надлишкової кількості синовіальної рідини в колінному суглобі частина її перетікає в підколінну бурсу, де і накопичується, утворюючи кісту Бейкера.
Гіперпродукція синовіальної рідини відбувається через:
- запальний процес у колінному суглобі внаслідок ревматоїдного артриту та інших запальних захворювань суглобів;
- при остеоартриті, перевантаженні колінних суглобів (інтенсивний біг, присідання, стрибки);
- травми колінного суглоба, що супроводжуються пошкодженням і дегенеративними змінами менісків, зв'язкового апарату суглоба.
Ускладнення
- Найбільш часте ускладнення кісти Бейкера – це її розрив, при цьому рідина з кісти перетікає в міжфасціальний простір литкового м'яза. Розвивається це ускладнення у кожного 10 пацієнта з кістою Бейкера.
- Розрив кісти Бейкера супроводжується гострим болем і припухлістю в ділянці задньої поверхні гомілки, набряком литкового м'яза, почервонінням шкіри гомілки, підвищенням місцевої температури. Зважаючи на своє анатомічне розташування, кіста Бейкера може слугувати фактором утруднення відтоку крові по венах гомілки, запалення стінок вен (тромбофлебіту) з подальшою закупоркою просвіту вени згустком крові (тромбоз).
- У деяких випадках можливе відкладення солей кальцію в самій кісті, в результаті чого кіста ущільнюється, пацієнт починає її сильніше «відчувати», кіста сильніше здавлює навколишні тканини.
- Кіста, що існує досить тривалий час може сприяти утворенню варикозного розширення підшкірних вен гомілки та здавлювати великогомілковий нерв, в результаті чого виникає слабкість, оніміння або поколювання в нижній кінцівці.
Діагностика
Об'єктивний огляд: лікар обстежує задню поверхню колінного суглоба для визначення округлого утворення, локалізації хворобливої зони, оцінюється обсяг руху в суглобі (згинання, розгинання).
Іноді кісту невеликих розмірів неможливо визначити пальпаторно.
Лабораторні методи дослідження
Дослідження синовіальної рідини застосовується для визначення характеру запалення, а також для виключення специфічного запалення суглоба: ревматоїдного артриту, подагри, остеоартриту та ін.
Інструментальні методи дослідження
УЗД колінного суглоба і підколінної ямки: дозволяє виявити скупчення надлишкової рідини в порожнині суглоба, підколінній бурсі, визначити цілісність сухожиль, менісків колінних суглобів, наявність розриву кісти, локалізувати скупчення рідини в міжм'язовому просторі.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Більш детальний метод, який описує стан м'яких тканин суглобів, синовіальних сумок, бурс, сухожиль, зв'язкового апарату, кісткову структуру суглоба.
Лікування кісти Бейкера
- Консервативне лікування кісти Бейкера неефективно. З метою зменшення запалення в суглобі (ревматоїдний артрит, псоріатичний артрит, остеоатрит та ін.) призначаються нестероїдні протизапальні препарати, глюкокортикоїди за показаннями.
- Ефективним методом лікування є пункція кісти Бейкера з евакуацією вмісту і введенням глюкокортикоїдів (флостерон, дипроспан та ін.). Маніпуляція проводиться строго під контролем УЗД.
- При рецидивах кісти в рідкісних випадках показано хірургічне лікування.
Допомога в домашніх умовах
- Відпочинок допоможе зменшити дискомфорт і біль в підколінній ямці.
- Зниження фізичної активності, еластичне бинтування суглоба, використання милиць або ортопедичного ціпка допоможе розвантажити ушкоджений суглоб і зменшити біль.
- Застосування знеболюючих препаратів (дексалгін, ібупрофен).
Профілактика кісти Бейкера
- Нормалізація маси тіла.
- Запобігання травматизації суглобів.
- Носіння ортезів (наколінників) для зменшення навантаження на колінні суглоби при виконанні важкої роботи.
- Своєчасне лікування захворювань суглобів.
